Спецпроект

Голодомору передувало 5 тисяч селянських повстань - історик

У 1927-1932 роках в Україні відбулося майже 5 тисяч селянських повстань проти радянської влади.

Про це повідомляє ipress із посиланням на історика Ігоря Дерев'яного, старшого наукового співробітника Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

За словами історика, це були повстання селян, котрі виступали проти репресій та колективізації. Супротив починався з демонстрацій, часто протести закінчувались повстаннями з використанням зброї.

"Наприклад, проти збройного повстання у 1931 році використовували армію, - зазначив Дерев'яний. - Українські селяни були озброєні, вони зберігали зброю ще з часів Першої світової війни та Революції в Росії, тож при наближенні заготівельних загонів часто відкривали по них вогонь".

Найбільшим таким повстанням було Павлоградське повстання 1930 року, організатори якого планували усунення більшовиків від влади.

"Вони виступали за комунізм та соціалізм, але проти більшовицької партії, - сказав історик. - Адже розуміли, що більшовицька партія – це непрофесіонали, які захопили владу і чинили репресії щодо людей".  

До придушення повстання намагалися залучити курсантів Полтавського військового училища, проте вони відмовились брати участь у репресіях. Тоді для боротьби з повстанцями було залучено інші підрозділи, а курсантів депортували в концтабори.

"Навіть найбідніші селяни не хотіли працювати в колгоспах, адже вважали це своєрідною панщиною, - наголосив Дерев'яний. - Справа у тому, що людина отримувала не фінанси, а трудодні. Тобто на папері відзначалась кількість відпрацьованих днів і вкінці року за ці дні їй давали певні продукти".

ТАКОЖ: В 1930 році проти влади повстав 1 мільйон українців

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.