Спецпроект

Голодомору передувало 5 тисяч селянських повстань - історик

У 1927-1932 роках в Україні відбулося майже 5 тисяч селянських повстань проти радянської влади.

Про це повідомляє ipress із посиланням на історика Ігоря Дерев'яного, старшого наукового співробітника Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

За словами історика, це були повстання селян, котрі виступали проти репресій та колективізації. Супротив починався з демонстрацій, часто протести закінчувались повстаннями з використанням зброї.

"Наприклад, проти збройного повстання у 1931 році використовували армію, - зазначив Дерев'яний. - Українські селяни були озброєні, вони зберігали зброю ще з часів Першої світової війни та Революції в Росії, тож при наближенні заготівельних загонів часто відкривали по них вогонь".

Найбільшим таким повстанням було Павлоградське повстання 1930 року, організатори якого планували усунення більшовиків від влади.

"Вони виступали за комунізм та соціалізм, але проти більшовицької партії, - сказав історик. - Адже розуміли, що більшовицька партія – це непрофесіонали, які захопили владу і чинили репресії щодо людей".  

До придушення повстання намагалися залучити курсантів Полтавського військового училища, проте вони відмовились брати участь у репресіях. Тоді для боротьби з повстанцями було залучено інші підрозділи, а курсантів депортували в концтабори.

"Навіть найбідніші селяни не хотіли працювати в колгоспах, адже вважали це своєрідною панщиною, - наголосив Дерев'яний. - Справа у тому, що людина отримувала не фінанси, а трудодні. Тобто на папері відзначалась кількість відпрацьованих днів і вкінці року за ці дні їй давали певні продукти".

ТАКОЖ: В 1930 році проти влади повстав 1 мільйон українців

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".