ПІД "МОНОЮ ЛІЗОЮ" ЗНАЙШЛИ ЩЕ ОДИН ПОРТРЕТ

Завдяки технології відбиття світла французькі дослідники виявили, що картину Леонардо да Вінчі "Портрет пані Лізи дель Джокондо" намальовано поверх іншого портрету.

Науковці витратили більше 10 років, аналізуючи "Мону Лізу", розповів ВВС один із дослідників Паскаль Котте.

За його словами, під найвідомішим витвором мистецтва да Вінчі ховається інший - раніший портрет. Зокрема, реконструкція знахідки демонструє жінку, що сидить і дивиться убік.

На відміну від Джоконди, яку можна побачити у паризькому Луврі, на замальованому портреті немає і сліду загадкової усмішки, що вже кілька століть хвилює поціновувачів мистецтва.

У музеї Лувру відмовилися коментувати ці заяви.

Паскаль Котте

Паскалю Котте - співзасновнику компанії Lumiere Technology - надали доступ до картини у Луврі у 2004 році.

Він вивчав "Мону Лізу" за допомогою "проектування серії інтенсивних спалахів" на картинук. За допомогою камери Котте вимірював рівні відбивання світла, що пізніше дозволило реконструювати приховані за верхнім шаром фарби шари картини.

"Тепер ми можемо аналізувати, що саме відбувається всередині шарів фарби, і один за одним знімати їх, ніби чистячи цибулину, - наголосив науковець. - Ми можемо реконструювати усю хронологію створення картини".

Вважається, що Леонардо да Вінчі малював Джоконду у 1503-1517 роках - спершу у Флоренції, а потім у Франції. На портреті нібито зображена флорентійка Ліза "Джоконда" Герардіні, дружина флорентійського торгівця шовком Франческо дель Джокондо.

Котте запевняє, що його знахідка може поставити під сумнів цю теорію.

За словами науковця, Ліза Герардіні, насправді, зображена на "нижньому", замальованому шарі. А той портрет, який знаходиться на поверхні і який ми звикли називати "Моною Лізою" - інша жінка.

Він також переконує, що знайшов іще два зображення під верхнім шаром картини: тьмяний ескіз портрету із більшою головою й носом, більшими руками і меншими губами і зображення мадонни із вигравіюваною перлинною прикрасою.

Мистецтвознавець, автор фільму "Таємниці Мони Лізи" Ендрю Ґрем-Діксон вивчав останні дані наукових досліджень Паскаля Котте.

"Я не маю сумнівів, що це справді одна із історій сторіччя, - зазначив Ґрем-Діксон. - Ймовірно, з боку представників Лувру буде деяке небажання змінювати назву картини, адже те, про що ми говоримо - це прощавай, Моно Лізо, і привіт комусь іншому".

Нагадаємо, у вересні 2015 року повідомлялося про виявлення "вірогідних" останків жінки, яка зображена на картині Леонардо да Вінчі "Портрет пані Лізи дель Джокондо"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.