Новообраний Путін захоплювався Америкою - архіви Клінтона

Офіс президента США розсекретив стенограми телефонних переговорів та особистих зустрічей екс-президента Білла Клінтона з екс-прем'єр-міністром Великобританії Тоні Блером в період з 1997 по 2003 роки.

Про це повідомляє Новая Газета з посиланням на The New York Times.

У документах зустрічаються оцінки політичних персон, у тому числі - характеристика нинішнього президента РФ Владіміра Путіна.

Клінтон бачив "величезний потенціал" тоді ще нового російського президента в 2000 році.

"Думаю, Путін дуже розумний і вдумливий, - описував він свої враження Блеру. - Ми зможемо зробити багато хорошого разом із ним".

На думку президента США, в перший час свого перебування на посаді Путін іще не цілком визначився з політичним курсом.

"Його наміри благородні, він просто ще не визначився. Він може загрузнути (get squishy) в демократії", - ділився Клінтон із Блером.

Документи опубліковані через 15 років після того, як Клінтон полишив пост президента США.

Судячи з документів, у Клінтона з Блером були прекрасні відносини. Обидва дозволяли собі обговорювати сімейні справи, розмови йшли в довірливій атмосфері.

Думку самого Тоні Блера про Путіна можна було знайти в опублікованих у 2010 році мемуарах політика.

Британський екс-прем'єр також схилявся до думки, що Путін на момент приходу до влади "був ще близький до західноєвропейських ідеалів демократичних вольностей, .. захоплювався Америкою".

Однак згодом російський президент став вважати, нібто США оточують його "демократіями, які будуть ворожі Росії" і в підсумку став вести "виключно націоналістичну зовнішню політику".

На початку 2000-х Блер і Клінтон також неодноразово робили компліменти дружині Білла Гілларі, відзначаючи її амбіції і готовність до самостійних політичних рішень.

Сьогодні Гілларі - кандидат у президенти США від демократів, яку підтримує адміністрація Барака Обами.

Гілларі Клінтон під час нинішньої передвиборчої кампанії теж неодноразово висловлювалася про Путіна. Зокрема, що у президента РФ, як у колишнього співробітника КГБ СРСР, "немає душі за визначенням", або про подібність дій Путіна в Криму і на Донбасі 2014-го з діями Німеччини кінця 1930-х.

Нагадаємо, в січні 2016 року Високий суд Великобританії звернув увагу громадськості, що вбитий радіоактивною речовиною екс-офіцер ФСБ Алєксандр Літвінєнко звинувачував Путіна у педофілії.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.