Усі розділи
Допомогти проекту

Планується декомунізація назв на окупованих територіях

17 лютого 2016

У Верховній Раді зареєстровано два проекти постанови про перейменування населених пунктів на окупованих територіях в рамках виконання закону про декомунізацію.

Про це повідомляє LB.ua.

На окупованій території Донбасу:

Торез пропонується перейменувати в Чистякове, Красний Луч - у Кришталевий, Краснодон - у Сорокине, Свердловськ - у Довжанськ, Стаханове - в Кадіївку.

Юнокомунарівськ буде перейменовано в Бунге, Кіровськ - у Хрестівку, Комсомольське - у Кальміуське, Вахрушеве - у Боково-Хрустальний, Петровське - у Петрове-Красносілля, Тельманове - у Бойківське.

На окупованій території Криму:

Місто Красноперекопськ планується перейменувати в Яни Капу ("Нова Брама" кримськотатарською), селища Кіровське в Іслям-Терек, Красногвардійське - в Курман, Леніне - в Єди-Кую, Радянське - в Ічки. Курортне селище Орджонікідзе під Феодосією стане Кайгадором.

Нагадаємо, 4 лютого 2016 року ВР затвердила перейменування міст Артемівськ, Дзержинськ, Красний Лиман та Іллічівськ.

Теми
Дивіться також
На Чернігівщині перейменували дві останні вулиці імені "єдинороски" Терешкової
У Білгороді-Дністровському позбулися колоніальної назви вулиці
Григоренко vs Жуков: харківський проспект знову змінив назву
Рада перейменувала на Нью-Йорк селище в Донецькій області
У Львові з'явився проспект Святого Івана Павла II
Тексти

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.
14 серпня 2026 — Олександр Скрипник

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.
5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.
31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.
22 липня 2026 — Олександр Цепурдей
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
15 серпня, 15:23

У Дніпрі демонтували памʼятник Маргелову

14 серпня, 14:54

В Україні вперше створять анімовані реконструкції давніх битв, що вплинули на становлення української державності та хід історії Східної Європи

13 серпня, 21:45

На Львівщину привезли пам’ятник із могили Коновальця у Нідерландах

13 серпня, 16:20

На Полтавщині археологи виявили монети XIV століття

Всі новини