"Як зробити історію України цікавою для молоді". УВАГА, КОНКУРС!

1 травня 2016 року розпочинається Всеукраїнський конкурс молодіжних проектів "Як зробити історію України цікавою для молоді".

Про це у своєму Facebook повідомив один із ідеологів конкурсу, кандидат історичних наук Кирило Галушко.

За його словами, організатори конкурсу хочуть знайти нові шляхи популяризації історії України - як загалом, так і окремих її епізодів.

"Основна мета – пошук креативних ідей, які можна викласти коротко", - наголосив історик.

В рамках конкурсу будуть визначатися кращі молодіжні проекти в категоріях:
- "Нові технологічні засоби популяризації історії (Інтернет-технології, ІТ, гаджети)",
- "Соціальні мережі для популяризації історії",
- "Історія рідного краю в контексті історії України",
- "Родинна історія (генеалогія, усна історія)",
- "Меморіально-мистецькі акції".

До участі запрошуються учні загальноосвітніх, вихованці позашкільних та студенти вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації віком від 15 до 25 років.

Документи для участі в конкурсі приймаються до 1 червня 2016 року. Оголошення переможців відбудеться 24 серпня 2016 року.

Ініціатор заходу: громадська організація "Наукове гуманітарне товариство" (просвітницький проект LIKБЕЗ. Історичний фронт) за підтримки державної наукової установи "Інститут модернізації змісту освіти".

Охочі взяти участь у конкурсі повинні:

- підготувати власний проект;

- подати заявку, яка містить інформацію про персональні дані учасника (прізвище, ім’я, по батькові, місце навчання, контактний телефон, електронна пошта, назва проекту з його коротким описом);

- подати один примірник проекту на паперовому та електронному носіях;

- проекти мають бути виконані комп’ютерним набором, стандартним шрифтом (14 пунктів) через 1,5 інтервалу. На одному боці аркуша А4 – 28-30 рядків по 50-60 знаків у кожному. Обсяг тексту проекту – не більше 3 сторінок;

- до 1 червня 2016 року надіслати документи з поміткою "Конкурс проектів" до Інституту модернізації змісту освіти (03035, м. Київ, вулиця митрополита Василя Липківського, 36, кабінет 219).

На переможців очікують цінні призи, зазначають організатори. Нагородження відбудеться у Національному музеї історії України.

ПРОЕКТИ-ПЕРЕМОЖЦІ БУДУТЬ РЕАЛІЗОВАНІ НА ПРАКТИЦІ.

Контактна особа: Дейдиш Лариса Анатоліївна, (044) 248-21-38.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" інформує широку аудиторію про історичні стереотипи та міфи, що нав’язує російська пропаганда.

До "Lікбезу..." залучені фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України. Проект є позаполітичним.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.