"Як зробити історію України цікавою для молоді". УВАГА, КОНКУРС!

1 травня 2016 року розпочинається Всеукраїнський конкурс молодіжних проектів "Як зробити історію України цікавою для молоді".

Про це у своєму Facebook повідомив один із ідеологів конкурсу, кандидат історичних наук Кирило Галушко.

За його словами, організатори конкурсу хочуть знайти нові шляхи популяризації історії України - як загалом, так і окремих її епізодів.

"Основна мета – пошук креативних ідей, які можна викласти коротко", - наголосив історик.

В рамках конкурсу будуть визначатися кращі молодіжні проекти в категоріях:
- "Нові технологічні засоби популяризації історії (Інтернет-технології, ІТ, гаджети)",
- "Соціальні мережі для популяризації історії",
- "Історія рідного краю в контексті історії України",
- "Родинна історія (генеалогія, усна історія)",
- "Меморіально-мистецькі акції".

До участі запрошуються учні загальноосвітніх, вихованці позашкільних та студенти вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації віком від 15 до 25 років.

Документи для участі в конкурсі приймаються до 1 червня 2016 року. Оголошення переможців відбудеться 24 серпня 2016 року.

Ініціатор заходу: громадська організація "Наукове гуманітарне товариство" (просвітницький проект LIKБЕЗ. Історичний фронт) за підтримки державної наукової установи "Інститут модернізації змісту освіти".

Охочі взяти участь у конкурсі повинні:

- підготувати власний проект;

- подати заявку, яка містить інформацію про персональні дані учасника (прізвище, ім’я, по батькові, місце навчання, контактний телефон, електронна пошта, назва проекту з його коротким описом);

- подати один примірник проекту на паперовому та електронному носіях;

- проекти мають бути виконані комп’ютерним набором, стандартним шрифтом (14 пунктів) через 1,5 інтервалу. На одному боці аркуша А4 – 28-30 рядків по 50-60 знаків у кожному. Обсяг тексту проекту – не більше 3 сторінок;

- до 1 червня 2016 року надіслати документи з поміткою "Конкурс проектів" до Інституту модернізації змісту освіти (03035, м. Київ, вулиця митрополита Василя Липківського, 36, кабінет 219).

На переможців очікують цінні призи, зазначають організатори. Нагородження відбудеться у Національному музеї історії України.

ПРОЕКТИ-ПЕРЕМОЖЦІ БУДУТЬ РЕАЛІЗОВАНІ НА ПРАКТИЦІ.

Контактна особа: Дейдиш Лариса Анатоліївна, (044) 248-21-38.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" інформує широку аудиторію про історичні стереотипи та міфи, що нав’язує російська пропаганда.

До "Lікбезу..." залучені фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України. Проект є позаполітичним.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".