Опубліковано збірник документів про депортацію кримських татар

До Дня пам’яті жертв депортації кримських татар побачило світ унікальне документальне видання "Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940-2015 рр.)".

 

До збірника увійшли документи та матеріали з фондів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Опубліковані документи та матеріали відображають депортаційну політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір.

Насильницьке виселення жителів Криму за етнічною ознакою розпочалося на самому початку німецько-радянської війни, коли об'єктом превентивної депортації стали представники так званих "нелояльних народів" – німці, італійці, турки. Перший етап депортаційних заходів керівництвом СРСР розцінювався як превентивний запобіжний захід для позбавлення воєнного супротивника вірогідної можливості поповнення своїх мобілізаційних ресурсів за рахунок населення Криму.

Другий етап – депортація кримських татар, болгар, греків та вірменів (травень–червень 1944 р.) мав характер масової каральної акції щодо народів, окремих представників, яких радянська влада звинуватила у пособництві німецьким окупантам.

 

Особливе місце в збірнику посідають документи, що віддзеркалюють процес перепідпорядкування Кримської області Українській РСР. Предметом уваги колективу упорядників стали аналітичні довідки, інформації підготовлені різними відділами ЦК КПУ, які містять в собі соціально-економічний аналіз стану народного господарства Кримської області до і після входження її до складу УРСР. Відібрані документи проливають світло, яким чином здійснювалася інтеграція Криму до складу України, за рахунок яких коштів (внутрішніх ресурсів УРСР чи союзних субвенцій) у середині 1950-х – 1960-х рр. відбувалося відновлення спустошеного у роки Другої світової війни півострова.

Значний корпус документів та матеріалів, представлений у даному виданні, розкриває основні етапи кримськотатарського національного руху за повернення на історичну батьківщину в 1950–1980-х рр., демонструє ставлення політичного керівництва УРСР, місцевих органів влади до розв'язання однієї з найгостріших національних проблем.

Збірник також містить розділ, в якому йдеться про адаптацію та інтеграцію репатріантів в українське суспільство. Постанови, розпорядження, звіти, листування державного керівництва дають уявлення про заходи, здійсненні в 1991–2015 рр. для повернення, облаштування і відновлення прав депортованих кримських татар, болгар, вірмен, греків, німців.

До збірника включено 309 документів, 230 з яких публікуються вперше.

Збірник розміщений у вільному доступі у форматі pdf на сайті Інституту історії України.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.