Опубліковано збірник документів про депортацію кримських татар

До Дня пам’яті жертв депортації кримських татар побачило світ унікальне документальне видання "Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940-2015 рр.)".

 

До збірника увійшли документи та матеріали з фондів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Опубліковані документи та матеріали відображають депортаційну політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір.

Насильницьке виселення жителів Криму за етнічною ознакою розпочалося на самому початку німецько-радянської війни, коли об'єктом превентивної депортації стали представники так званих "нелояльних народів" – німці, італійці, турки. Перший етап депортаційних заходів керівництвом СРСР розцінювався як превентивний запобіжний захід для позбавлення воєнного супротивника вірогідної можливості поповнення своїх мобілізаційних ресурсів за рахунок населення Криму.

Другий етап – депортація кримських татар, болгар, греків та вірменів (травень–червень 1944 р.) мав характер масової каральної акції щодо народів, окремих представників, яких радянська влада звинуватила у пособництві німецьким окупантам.

 

Особливе місце в збірнику посідають документи, що віддзеркалюють процес перепідпорядкування Кримської області Українській РСР. Предметом уваги колективу упорядників стали аналітичні довідки, інформації підготовлені різними відділами ЦК КПУ, які містять в собі соціально-економічний аналіз стану народного господарства Кримської області до і після входження її до складу УРСР. Відібрані документи проливають світло, яким чином здійснювалася інтеграція Криму до складу України, за рахунок яких коштів (внутрішніх ресурсів УРСР чи союзних субвенцій) у середині 1950-х – 1960-х рр. відбувалося відновлення спустошеного у роки Другої світової війни півострова.

Значний корпус документів та матеріалів, представлений у даному виданні, розкриває основні етапи кримськотатарського національного руху за повернення на історичну батьківщину в 1950–1980-х рр., демонструє ставлення політичного керівництва УРСР, місцевих органів влади до розв'язання однієї з найгостріших національних проблем.

Збірник також містить розділ, в якому йдеться про адаптацію та інтеграцію репатріантів в українське суспільство. Постанови, розпорядження, звіти, листування державного керівництва дають уявлення про заходи, здійсненні в 1991–2015 рр. для повернення, облаштування і відновлення прав депортованих кримських татар, болгар, вірмен, греків, німців.

До збірника включено 309 документів, 230 з яких публікуються вперше.

Збірник розміщений у вільному доступі у форматі pdf на сайті Інституту історії України.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.