В музеї Другої світової війни нагороджуватимуть "Народних Героїв"

7 травня 2016 року в головному корпусі Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ) відбудеться церемонія нагородження орденом "Народний Герой України".

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

Чергова церемонія стане символічною, адже відбудеться напередодні Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, зазначили організатори.

Вони підкреслили, що нагородження буде проводитися в Національному музею історії України у Другій світовій війні, де зберігається та вшановується пам’ять про учасників найбільшого мілітарного конфлікту ХХ ст., а з 2014 р. – ще й учасників війни на Сході України.

Серед 20 номінантів на нагородження:

Степан Чубенко (посмертно) – 16-літній сміливець із Краматорська, який одним із перших протидіяв окупантам. Саме він зірвав прапор "ДНР" з адміністративної будівлі Краматорська в липні 2014 р., згодом носив воду й їжу захисникам Краматорського аеропорту, влаштовував демонстрації в окупованому місті. Закатований терористами.

Павло Чайка – перший серед бійців АТО повний кавалер ордена "За мужність". Третю нагороду (І-го ступеня) він отримав за відвагу, виявлену в жорстокому бою під Дебальцевим у лютому 2015 р.

Вадим Свириденко – фельдшер 128-ї бригади, який дивом вижив у Дебальцівському котлі в лютому 2015 року. В результаті страшного обмороження втратив верхні й нижні кінцівки. Завдяки постійним тренуванням та винятковій силі волі вже почав користуватися протезами.

Олена та Володимир Куліші (посмертно) – подружжя волонтерів, яке загинуло в 2014 р. від рук бойовиків. Під час бомбардувань Олена та Володимир ховали сусідських дітей у своєму підвалі, надавали допомогу літнім сусідам, доставляли їжу українським солдатам, які перебували в Луганському аеропорту.

Сергій Шилов (посмертно) – командир 2-ї роти 8-го батальйону ДУК "Правий сектор". Його група тривалий час виконувала бойові завдання в районі сектора "М" (Маріуполь). 9 липня 2015 року Сергій підірвався на міні. Лікарі до останнього боролися за його життя, проте травми виявилися смертельними. 

Час і місце заходу: cубота, 7 травня о 12:00. Київ, вул. Лаврська, 27.

"Народний герой України" - недержавна нагорода, запроваджена волонтерами у 2015 р. Вручається за видатні заслуги в обороні незалежності України та волонтерської допомоги Збройним силам.

Наразі кавалерами ордену стали майже 200 осіб, серед яких – 140 військовослужбовців, 56 волонтерів, медиків, капеланів і журналістів, а також 4 політичних і громадських діячі.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.