В музеї Другої світової війни нагороджуватимуть "Народних Героїв"

7 травня 2016 року в головному корпусі Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ) відбудеться церемонія нагородження орденом "Народний Герой України".

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

Чергова церемонія стане символічною, адже відбудеться напередодні Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, зазначили організатори.

Вони підкреслили, що нагородження буде проводитися в Національному музею історії України у Другій світовій війні, де зберігається та вшановується пам’ять про учасників найбільшого мілітарного конфлікту ХХ ст., а з 2014 р. – ще й учасників війни на Сході України.

Серед 20 номінантів на нагородження:

Степан Чубенко (посмертно) – 16-літній сміливець із Краматорська, який одним із перших протидіяв окупантам. Саме він зірвав прапор "ДНР" з адміністративної будівлі Краматорська в липні 2014 р., згодом носив воду й їжу захисникам Краматорського аеропорту, влаштовував демонстрації в окупованому місті. Закатований терористами.

Павло Чайка – перший серед бійців АТО повний кавалер ордена "За мужність". Третю нагороду (І-го ступеня) він отримав за відвагу, виявлену в жорстокому бою під Дебальцевим у лютому 2015 р.

Вадим Свириденко – фельдшер 128-ї бригади, який дивом вижив у Дебальцівському котлі в лютому 2015 року. В результаті страшного обмороження втратив верхні й нижні кінцівки. Завдяки постійним тренуванням та винятковій силі волі вже почав користуватися протезами.

Олена та Володимир Куліші (посмертно) – подружжя волонтерів, яке загинуло в 2014 р. від рук бойовиків. Під час бомбардувань Олена та Володимир ховали сусідських дітей у своєму підвалі, надавали допомогу літнім сусідам, доставляли їжу українським солдатам, які перебували в Луганському аеропорту.

Сергій Шилов (посмертно) – командир 2-ї роти 8-го батальйону ДУК "Правий сектор". Його група тривалий час виконувала бойові завдання в районі сектора "М" (Маріуполь). 9 липня 2015 року Сергій підірвався на міні. Лікарі до останнього боролися за його життя, проте травми виявилися смертельними. 

Час і місце заходу: cубота, 7 травня о 12:00. Київ, вул. Лаврська, 27.

"Народний герой України" - недержавна нагорода, запроваджена волонтерами у 2015 р. Вручається за видатні заслуги в обороні незалежності України та волонтерської допомоги Збройним силам.

Наразі кавалерами ордену стали майже 200 осіб, серед яких – 140 військовослужбовців, 56 волонтерів, медиків, капеланів і журналістів, а також 4 політичних і громадських діячі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.