У найдавнішому місті Львівщини розкопали середньовічні мури. ФОТО
У місті Белз (Сокальський район Львівщини) розпочалися археологічні дослідження, які вже за перші кілька днів принесли "сенсаційні результати". Зокрема, знайшли фрагменти оборонного валу.
Про це ІП повідомив один із учасників експедиції, кандидат історичних наук Віталій Ляска.
Закладений у південно-західній частині дитинця розкоп уже за кілька днів приніс сенсаційні результати, підкреслив історик.
На глибині більше 2 метрів дослідники натрапили на дерев’яні конструкції оборонного валу та частоколу, які попередньо датуються кінцем Х – початком ХІ ст.
Віднайдено значну кількість фрагментів горщиків Х–ХІІІ ст., кістяні вироби, залізний ніж та наконечник стріли.
За словами Остапа Лазурка з Белзького історико-культурного заповідника, поблизу місця сучасних розкопок у 1930-х рр. провадив дослідження археолог Ярослав Пастернак. Тоді науковець виявив рештки частоколу, однак детальна інформація про ці укріплення відсутня.
 |
| Розкопані дерев’яні конструкції валу та частокіл, датовані кінцем Х – початком ХІ ст. Всі фото: Віталій ЛЯСКА |
В результаті теперішніх досліджень здобуто важливу інформацію про конструктивні особливості найдавніших оборонних споруд Белза та з’ясовано, що княже місто існувало до 1030 р., тобто до першої писемної згадки про нього.
За словами Віталія Ляски, перші результати досліджень підкреслюють стратегічне розташування Белза на перетині торгівельних шляхів.
Під час розкопок віднайдено фрагменти амфор, які виготовлялися у Візантії, уламки скляних браслетів немісцевого походження.
 |
| Скляні браслети ХІІ–ХІІІ ст. |
Особливу увагу викликають знахідки горщиків з циліндричною шийкою, які притаманні для північно-західних слов’ян з території Мазовії.
Це підтверджує думку, що Белз був важливою ланкою відомого середньовічного шляху Київ – Краків – Прага – Реґенсбург, а також магістралі, що вела з Балтійського моря до Візантії, наголосив історик.
Невдовзі археологи повернуться до Белза, аби спробувати віднайти фундаменти храмів княжої доби - зокрема, монастирську церкву св. Климента та церкву св. Спаса.
 |
| Південно-західний кут дитинця княжого Белза, де проводяться археологічні дослідження |
Паралельно з працею археологів в середньовічному граді дослідники проекту "Локальна історія" проводять збір свідчень старожилів Белжчини - очевидців важливих історичних подій XX століття.
Белз - столиця середньовічного Белзького князівства (в ранньомодерні часи - Белзького воєводства).
Перша згадка про місто зустрічається в "Повісті врем'яних літ" (запис за 1030 рік). Тоді київський князь Ярослав Мудрий разом зі своїм братом князем чернігівським Мстиславом Хоробрим відвоював Белз, а згодом і Червенські міста, у польського короля Болеслава.
Літописний Белз здавна відомий у науковому середовищі. З 1930-х, досліджено вал дитинця, вимощену деревом вулицю ХІ–ХІІІ ст. Виявлено свинцеву печатку новгородського князя Мстислава (1096–1113), бронзове писало, керамічну писанку та низку артефактів, пов’язаних з військовою справою та господарством часів Середньовіччя.
