У Києві може з’явитися бульвар Гавела

Близько 10:00 13 липня завершилося громадське обговорення проекту перейменування бульвару Лепсе у Києві на бульвар Вацлава Гавела.

Напередодні була зафіксована підозріла активність із голосуванням "проти" цієї ініціативи. 

Представники компанії Kitsoft, що розробляла сайт Київської міської державної адміністрації, заявили про можливі проблеми з накруткою голосів проти перейменування бульвару Івана Лепсе на бульвар Вацлава Гавела.

"Ми займаємося цим питанням. Певний сигнал є, і ми будемо на нього реагувати, ухвалювати якісь рішення", – повідомив технічний директор компанії-розробника Kitsoft Олександр Єфремов в інтерв'ю для "Радіо Свобода".

Підозри у накручуванні голосів спричинило активну громадянську кампанію у мережі.

Ідею перейменування цього київського бульвару на честь одного з найбільших моральних авторитетів ХХ століття публічно підтримали співак і композитор Святослав Вакарчук, історик і журналіст Вахтанг Кіпіані, політолог Олексій Гарань, народні депутати Мустафа Наєм та Микола Княжицький, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, багато інших відомих українців.

У голосуванні взяла участь 5541 особа. Про це повідомляє сайт КМДА.

 

"ЗА" перейменування бульвару на честь Вацлава Гавела проголосувало 3529 осіб.

"ПРОТИ" проголосувало 2011 осіб.

Результати цього обговорення і голосування є підставою для Київської міської ради прийняти відповідне рішення щодо перейменування бульвару.

Вацлав Гавел (5 жовтня 1936— 18 грудня 2011) — Президент Чехословаччини (1989-1992), Президент Чехії (1993-2003), чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст. Автор "підручника з подолання тоталітаризму" - есею "Сила безсилих".

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.