Спецпроект

Сейм хоче встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду на Волині (ВІДЕО)

Польський Сейм хоче встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти мешканців Другої Речі Посполитої, тобто міжвоєнної Польщі.

Про це повідомляє Мультимедійний портал українців Польщі PROstir.pl

Саме такі формулювання містяться в тексті резолюції щодо Волинської трагедії. У вівторок, 19 липня текст пройшов перше читання на парламентських комісіях зв’язку з поляками за кордоном та культури і засобів масової інформації.

Основою резолюції став проект правлячої партії "Право і справедливість". Після прийняття поправок проект наголошує, що злочин мав місце у 1943—1945 роках.

Водночас парламентарії підкреслюють, що під час Другої світової війни на цій території зіткнулися два тоталітаризми — Третій Райх і Совєтський Союз. Дії цих країн сприяли розпалюванню ненависті щодо етнічних і релігійних меншин.

У проекті читаємо про невдалі спроби порозуміння між українськими організаціями та представниками польської підпільної держави.

У резолюції мова про те, що липень 1943 року став апогеєм хвилі злочинів, скоєних ОУН, УПА і СС Галичина. В результаті, як окреслює польський Сейм, геноциду в 1943—1945 роки було вбито більше ста тисяч громадян Речі Посполитої.

Польський Сейм також висловлює визнання польським формуванням, у тому числі армії, яка захищала мирних жителів.

 

Також підкреслюється роль кресов’ян, що протягом багатьох десятиліть "вимагали правди про геноцид", керуючись лозунгом "Не помсти, але пам’яті вимагають жертви".

Об’єднані комісії протягом першого читання вказали, що в 1943—45 роках загинули представники інших національностей, а також українці, "які стали на захист жертв". Парламент висловив їм свою вдячність і закликав президента вшанувати цих людей державними нагородами.

Також наголошено, що пам’ятаючи про злочини українських націоналістів, не може мовчати і "релятивізувати польську відповідь", у результаті якої загинули цивільні українці.

У резолюції висловлюється солідарність з Україною, яка бореться з зовнішнім агресором за територіальну цілісність. Підкреслюється, що єдиною істинною дорогою є шлях до примирення.

Друге читання резолюції відбудеться завтра, у середу, 20 липня.

За резолюцію має проголосувати Сейм на пленарному засіданні. Теперішнє засідання, від 19 до 22 липня, є останнім засіданням Сейму перед канікулами.

Відео дискусії (польською мовою) доступне тут:

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.