Спецпроект

Сейм хоче встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду на Волині (ВІДЕО)

Польський Сейм хоче встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти мешканців Другої Речі Посполитої, тобто міжвоєнної Польщі.

Про це повідомляє Мультимедійний портал українців Польщі PROstir.pl

Саме такі формулювання містяться в тексті резолюції щодо Волинської трагедії. У вівторок, 19 липня текст пройшов перше читання на парламентських комісіях зв’язку з поляками за кордоном та культури і засобів масової інформації.

Основою резолюції став проект правлячої партії "Право і справедливість". Після прийняття поправок проект наголошує, що злочин мав місце у 1943—1945 роках.

Водночас парламентарії підкреслюють, що під час Другої світової війни на цій території зіткнулися два тоталітаризми — Третій Райх і Совєтський Союз. Дії цих країн сприяли розпалюванню ненависті щодо етнічних і релігійних меншин.

У проекті читаємо про невдалі спроби порозуміння між українськими організаціями та представниками польської підпільної держави.

У резолюції мова про те, що липень 1943 року став апогеєм хвилі злочинів, скоєних ОУН, УПА і СС Галичина. В результаті, як окреслює польський Сейм, геноциду в 1943—1945 роки було вбито більше ста тисяч громадян Речі Посполитої.

Польський Сейм також висловлює визнання польським формуванням, у тому числі армії, яка захищала мирних жителів.

 

Також підкреслюється роль кресов’ян, що протягом багатьох десятиліть "вимагали правди про геноцид", керуючись лозунгом "Не помсти, але пам’яті вимагають жертви".

Об’єднані комісії протягом першого читання вказали, що в 1943—45 роках загинули представники інших національностей, а також українці, "які стали на захист жертв". Парламент висловив їм свою вдячність і закликав президента вшанувати цих людей державними нагородами.

Також наголошено, що пам’ятаючи про злочини українських націоналістів, не може мовчати і "релятивізувати польську відповідь", у результаті якої загинули цивільні українці.

У резолюції висловлюється солідарність з Україною, яка бореться з зовнішнім агресором за територіальну цілісність. Підкреслюється, що єдиною істинною дорогою є шлях до примирення.

Друге читання резолюції відбудеться завтра, у середу, 20 липня.

За резолюцію має проголосувати Сейм на пленарному засіданні. Теперішнє засідання, від 19 до 22 липня, є останнім засіданням Сейму перед канікулами.

Відео дискусії (польською мовою) доступне тут:

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.