АНОНС: У Харкові відкриють виставку про Варлама Шаламова й обговорять злочини комунізму

13 вересня в Харкові відбудеться публічна дискусія "Злочин без кари та кара без злочину" з нагоди експозиції документальної банерної виставки "Жити або писати. Оповідач Варлам Шаламов".

Дискутанти підніматимуть такі питання: 

1. Злочин без кари: чи потрібна сьогодні правова кваліфікація злочинів радянського комунізму?
2. Кара без злочину: короткий огляд політичних репресій в радянській Україні – чи слід про них сьогодні пам’ятати?
3. Чи був спротив у ГУЛАГу?
4. Чи маємо сьогодні право на правду? Сучасна ситуація з доступом до архівних документів про політичні репресії
5. Що таке декомунізація? Чи достатньо реалізації ухвалених законів?
6. Якою має бути політика пам’яті в сучасній Україні?

Спікери: Євген Захаров, Олена Донська, Ігор Черніченко

Варлам Тихонович Шаламов – першокласний прозаїк і поет, один з найвідоміших, поряд з Олександром Солженіциним, письменником радянського ГУЛАГу, автор відомих "Колимських оповідань". У його долі завжди була присутня і, як незрима нитка, зв’язувала воєдино всі етапи його життя, висока поезія.

Ця "нитка" виявилася напрочуд міцною, а його доля – найвищою мірою повчальною. Він не просто вижив у ГУЛАГу, що саме по собі слід вважати дивом, не тільки не зламався, але і зміг в повний голос розповісти приголомшуючу правду про життя в нелюдських умовах.

Вівторок, 13 вересня, 14:30


Місце: Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г.Короленка (пров. Короленка, 18), к. 22 (2-й поверх, Соціокультурний центр).

Виставка експонуватиметься у к. 19 (2-й поверх, Великий читальний зал) до кінця вересня.

Організатори: Берлінський літературний дім, Харківська правозахисна група, приватна гімназія "Очаг", Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка.

Вхід вільний

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.