В Архангельську відкрили триметровий пам’ятник Сталіну. ФОТО

24 грудня в м. Архангельську в Росії урочисто відкрили пам’ятник Йосипу Сталіну заввишки три метри.

Статуя розташовується у дворі торговельного центру "Бум", передає "Новая газета". Монумент являє собою триметрову стелу і бюст із граніту й бронзи.

Відкриття статуї. Фото: спільнота "ВКонтакті" Online Архангельск

Хоча відкриття відбулося тільки сьогодні, сам пам’ятник спорудили таємно ще в жовтні.

Ініціатором такого вшанування радянського диктатора став депутат міської думи Архангельська від Компартії Росії Олександр Афанасьєв.

Так виглядав бюст диктатора до встановлення на постамент. Фото: Артем Келарьов, region29.ru

"Такого зображення Сталіна ще не було. Комірець його шинелі трохи відігнутий, наче його колихає вітер, а сам Сталін непорушний, не згинається. Тепер ми маємо для столиці Поморської Півночі свій, авторський, неповторний ніде пам’ятник — символ, що покликаний згуртувати російський народ", — сказав Афанасьєв виданню "FlashNord".

Комуніст сподівається, що згодом монумент установлять на проспекті Троїцького в центрі міста й готує потрібні для цього документи.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.