Громадськість Києва вимагає від міськради перейменувати проспект на честь Шухевича. СПИСОК

Громадські організації міста Києва закликають депутатів Київської міської ради дослухатись до позиції киян та перейменувати проспект Генерала Ватутіна у Деснянському районі на честь Головного командира Української повстанської армії, генерала-хорунжого Романа Шухевича.

22 грудня 2016 року, Київрада не змогла ухвалити  рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича. Головною причиною стала неконструктивна позиція фракції "Солідарність" у Київраді, яка в останній момент відмовились підтримати це рішення.

На засіданні Київради був присутній син Романа Шухевича, політв’язень радянських концтаборів, народний депутат України Юрій Шухевич, який закликав депутатів вшанувати свого батька і перейменувати  проспект на його честь.

Таке рішення отримало підтримку киян, що засвідчило громадське обговорення та підтримка профільних депутатських комісій:

  • 28.03.2016-28.05.2016 під час громадського обговорення на єдиному веб-порталі  КМДА більшість киян, що взяли участь в голосуванні, підтримали пропозицію перейменувати проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича;
  • 08.06.2016 комісія з питань найменувань рекомендувала Київському міському голові внести до Київради подання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на пр. Романа Шухевича.
  • Рішення про перейменування підтримали обидві профільні комісії Київради: Постійна комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків та Постійна комісія з питань культури, туризму та інформаційної політики

Перейменування вулиці на честь Головного командира УПА в столиці України, вважають автори звернення, буде достойним доповненням крокам на вшанування пам’яті борців за незалежність України, серед яких:

  • Рішення Президента України Петра Порошенка про запровадження Дня Захисника України саме в день створення УПА 14 жовтня;
  • Ухвалений Верховною Радою України Закон "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті", серед яких — бійці УПА.
  • 22 грудня 2016 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році, згідно з якою у 2017 році Україна на державному рівні відзначає 75 років створення Української повстанської армії та 110 років з дня народження Романа Шухевича.

Громадські організації Києва закликають депутатів Київської міської ради дослухатись до позиції киян та перейменувати проспект Генерала Ватутіна на честь головного командира Української повстанської армії Романа Шухевича, який є одним із символів антитолітарного спротиву та боротьби українців за Незалежність у ХХ ст.

Звернення підтримали 27 громадських організацій та об’єднань:

Громадський сектор Євромайдану

Громадянський рух "Відсіч"

Пласт – Національна Cкаутська Організація України

Київське крайове братство ветеранів ОУН-УПА

Центр досліджень визвольного руху

Група "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакету реформ

Благодійний фонд "Героїка"

ВГО "Молодий Народний Рух"

Київська міська організація Товариства "Меморіал" імені В. Стуса

ВГО "Не будь байдужим!"

ВМГО "Батьківщина молода"

ВМГО "Молодіжний Націоналістичний Конгрес"

ВГО "Спілка Української Молоді в Україні"

Всеукраїнське об'єднання військово-патріотичних організацій

ГО "ТСЗСУТВМФ "Цивільний Корпус "АЗОВ"

Ініціатива "Дріжджі"

Рух "Простір свободи"

Просвітницький центр національного відродження ім. Євгена Чикаленка

ГО "ВМР "Національний Альянс"

Фонд Оборони України

Громадська організація "Голінська сотня"

Київське національне товариство "Ерзянь Вал"

Міжнародна благодійна установа "Центр Національного Відродження ім. С.Бандери"

ГО "Молодіжний клуб Джура"

ГО "Українська справа"

ГО "Наша Воздвиженка"

ГО "Всеукраїнська люстрація"

ГО політичних експертів "Український меридіан"

ДОВІДКА: 

Як відомо, в 1943 році українці створили Українську повстанську армію, яка мала на меті боротися за незалежність України. 6,5 років повстанською армією керував Роман Шухевич. Українські повстанці воювали проти нацистських окупантів. Після повернення радянської влади УПА під командуванням Шухевича продовжувала опір радянському режимові до середини 1950-х років.

Боротьба УПА — це приклад найтривалішого  в Центрально-Східній Європі спротиву тоталітарним режимам. У СРСР історію ОУН і УПА фальсифікували, а постать Шухевича, загиблого в бою з чекістами, намагалися скомпрометувати. З відновленням незалежності історики розпочали дослідження фактів про Українську повстанську армію.

Дивіться також:

Речі, які були вилучені у Романа Шухевича після смерті. ФОТО

Як загинув Шухевич і що могло статися з його тілом

Гебісти проти Шухевичів. Доля дружини й дітей

Криївка в Одесі. Як командир УПА в 1948-49 рр. відпочивав на Чорному морі

Рекламний бізнес Шухевича. Роман був успішним підприємцем. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Шухевич"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.