АНОНС: Лекція "Дискусії про Переяслав 1654 року. Російський погляд" у Харкові

12 січня кандидат історичних наук Владислав Яценко розповість про метаморфози образу гетьмана Богдана Хмельницького в сучасній російській історичній науці.

У спадщині радянських міфів, символів та інтерпретацій постать Богдана Хмельницького та Переяславської ради 1654 р. посідали поважне місце.

Вони відігравали в контексті існування "доброї" Російської імперії Романових, а потім й СРСР не менш значущу роль, ніж радянська інтерпретація Другої світової війни.

Після 1991 року українська історична наука вдалася до "націоналізації" власної історії. При цьому події Козацької революції 1648—1657 років були інтерпретовані в контексті легітимізації незалежності України.

 

Російські науковці, що після 1991 року також зіткнулися з потребою переосмислення власної історії, неминуче мали переглянути й ключові сторінки "спільного" українсько-російського історичного минулого.

Які метаморфози при цьому зазнали постать Богдана Хмельницького та Переяславська рада 1654 року в часі між 1991 і 2014?

Про це говоритиме у своїй лекції кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства Владислав Яценко.

Лекція "Дискусії про Переяслав 1654 року. Російський погляд".

12 січня, четвер, 18.30

Адреса: м. Харків, клуб "Шостий кут" (вул. Гіршмана 9/27).

Організатор: клуб науково-популярний клуб "Вільний університет Майдан моніторинг".

Вхід вільний

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.