Згоріла музей-криївка УПА на Львівщині. ФОТО

Вночі з 1 на 2 січня згорів музей-криївка в с. Басівка Пустомитівського району Львівської області.

Про це інформує "Фейсбук"-сторінка музею.

Як видно з фото, опублікованих на тій же сторінці, криївка згоріла дощенту.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Директор музею Іван Попович вважає, що пожежа – результат навмисного підпалу.

"На мою думку, зверху через віддушини, яких у нас шість, залили якусь горючу речовину і підпалили. Вважаю, що не випадково такий інцидент стався у ніч з 1 на 2 січня, коли націоналісти святкують 108-му річницю з дня народження голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери", – переконаний Попович.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Музей "Криївка підпільної типографії УПА" відкрили 7 вересня 2014 року біля села Басівки, в якому 16 серпня 1955 року відбувся бій між одною з останніх груп підпільників ОУН і підрозділом КГБ УРСР. Схованка була підпільною типографією упівців.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Керівник групи Михайло Гнатів-"Скорий" загинув; двоє інших – Степан Янкевич-"Крук" і Володимира Кулик-"Андрійка" були контужені вибухом гранати і потрапили в полон живими. 

Вилучені зброя Степана Янкевича-“Крука” і повстанські видання. Фото: Володимир Мороз

Переживши табори ГУЛАГУ, вони дожили до незалежності України. Криївку знайшли у 1970-х роках лісники, однак її розібрали. 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.