Згоріла музей-криївка УПА на Львівщині. ФОТО

Вночі з 1 на 2 січня згорів музей-криївка в с. Басівка Пустомитівського району Львівської області.

Про це інформує "Фейсбук"-сторінка музею.

Як видно з фото, опублікованих на тій же сторінці, криївка згоріла дощенту.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Директор музею Іван Попович вважає, що пожежа – результат навмисного підпалу.

"На мою думку, зверху через віддушини, яких у нас шість, залили якусь горючу речовину і підпалили. Вважаю, що не випадково такий інцидент стався у ніч з 1 на 2 січня, коли націоналісти святкують 108-му річницю з дня народження голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери", – переконаний Попович.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Музей "Криївка підпільної типографії УПА" відкрили 7 вересня 2014 року біля села Басівки, в якому 16 серпня 1955 року відбувся бій між одною з останніх груп підпільників ОУН і підрозділом КГБ УРСР. Схованка була підпільною типографією упівців.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Керівник групи Михайло Гнатів-"Скорий" загинув; двоє інших – Степан Янкевич-"Крук" і Володимира Кулик-"Андрійка" були контужені вибухом гранати і потрапили в полон живими. 

Вилучені зброя Степана Янкевича-“Крука” і повстанські видання. Фото: Володимир Мороз

Переживши табори ГУЛАГУ, вони дожили до незалежності України. Криївку знайшли у 1970-х роках лісники, однак її розібрали. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.