Спецпроект

АНОНС: виставка "Бабин Яр: історія та долі" до Міжнародного дня пам'яті Голокосту

До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Києві відкриється виставка "Бабин Яр: історія та долі".

Як повідомляють організатори, виставка покликана нагадати відвідувачам про трагічні події, які відбувалися в Бабиному Яру під час нацистської окупації і розповісти історію Голокосту в києві та на українських землях.

 

"Виставка занурює відвідувачів у трагічну атмосферу осінніх днів 1941 року – днів, коли нацисти почали знищення київського єврейства.     

Подорожуючи інсталяційними просторами виставки, відвідувачі спостерігають, як у мирне життя довоєнного Києва вривається гул літаків і розриви бомб. Як розривається простір на три трагічні дороги – фронт, евакуація, окупація. Як йдуть з міста його останні захисники, як 19 вересня 1941 року вступають в Київ німецькі війська, як 24 вересня вибухає Хрещатик...

Разом з киянами 1941 року відвідувачі виставки читають оголошення, розклеєні по місту. Вони розуміють, що на збори єврейським сім'ям залишається одна ніч і переживають разом з тими, хто 75 років тому намагався відібрати найнеобхідніше для довгої дороги – невідомо куди і невідомо на скільки.

А потім починається скорботний шлях – від бруківки міста на землю Бабиного Яру. Та під землю Бабиного Яру. Вугілля, попіл, перемішаний з піском... Невже це все, що залишилося від тих 33771 людей, розстріляних 29-30 вересня? Або від тих п'яти тисяч, кого розстріляли у наступні два дні? І тих, кого розстрілювали в Бабиному Яру наступні два роки? Євреїв, ромів, хворих і лікарів Кирилівській психіатричній лікарні, військовополонених, членів ОУН... Відповідь на це можуть дати тільки ті, хто живе сьогодні", –  говориться в анотації Інституту юдаїки, який підготував виставку.

27 січня, п’ятниця, 14.00

Місце: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" (Київ, вул. Мельникова, 44).

Організатори: Міжнародний меморіальний фонд "Бабин Яр", Асоціація єврейських організацій та громад України (Ваад) та Інститут юдаїки.

Вхід вільний.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.