Поета Олександра Олеся перепоховали в Києві. ФОТО

Видатного українського письменника Олександра Олеся та його дрежину Віру Кандибу перепоховали на Лук'янівському цвинтарі м. Києва в неділю, 29 січня.

Панахиду за подружжям Кандиб відслужив Партріах Київський і всієї Руси-України Філарет у Володимирському соборі. 

"Багато борців за Україну поховано на чужині. Свій спочинок за межами України знайшов і поет Олександр Олесь,  сказав патріарх Філарет.  Зараз є багато патріотів, які патріоти лише на словах. А Олександр Олесь був патріотом на ділі. Він любив Україну і цю любов виражав у своїй поезії".

Патріарх закликав усіх молитися як за тих, хто віддавав життя за Україну в минулому, так і за тих, хто боронить державу на фронті.

На службі Божій були присутні також Президент України Петро Порошенко разом із дружиною Мириною Порошенко, мінстр культури України Євген Нищук, а також співачка Марія Бурмака, видавець Іван Малкович та ін.

Петро і Марина Порошенки. Фото: УНІАН
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 

Після заупокійної служби Олександра Олеся та Віру Кандибу поховали на Лук'янівському кладовищі в Києві.

"У своїх творах поет не раз доносив, що саме внутрішні чвари та розбрат, невміння об’єднатися заради великої мети, не раз призводили в історії України до трагічних наслідків",  сказав Петро Порошенко над могилою поета

 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 
 
 

Як відомо, 3 січня цього року прах Олександра Олеся та його дружини, який покоївся на Ольшанському кладовищі в Празі, ексгумували у зв'язку із закінченням терміну оренди.

Того ж дня Президент України Петро Порошенко дав вказівку міністрові закордонних справ Павлові Клімкіну забезпечити збереження праху Олександра й Віри Кандиб для того, щоб у подальшому перепоховати їх в Україні. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв виділити кошти для перевезення праху до України. 

Олександр Олесь (справжнє прізвище Кандиба) — видатний український прозаїк, поет. Народився 1878 року на Сумщині. Першу збірку поезій "З журбою радість обнялась" видав 1907 року.

З 23 лютого по 1 квітня 1919 року  аташе Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині. Після поразки Української революції емігрував до Чехословаччини, де проживав до самої смерті 1944 року. Батько відомого українського письменника та члена ОУН Олега Ольжича.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.