Поета Олександра Олеся перепоховали в Києві. ФОТО

Видатного українського письменника Олександра Олеся та його дрежину Віру Кандибу перепоховали на Лук'янівському цвинтарі м. Києва в неділю, 29 січня.

Панахиду за подружжям Кандиб відслужив Партріах Київський і всієї Руси-України Філарет у Володимирському соборі. 

"Багато борців за Україну поховано на чужині. Свій спочинок за межами України знайшов і поет Олександр Олесь,  сказав патріарх Філарет.  Зараз є багато патріотів, які патріоти лише на словах. А Олександр Олесь був патріотом на ділі. Він любив Україну і цю любов виражав у своїй поезії".

Патріарх закликав усіх молитися як за тих, хто віддавав життя за Україну в минулому, так і за тих, хто боронить державу на фронті.

На службі Божій були присутні також Президент України Петро Порошенко разом із дружиною Мириною Порошенко, мінстр культури України Євген Нищук, а також співачка Марія Бурмака, видавець Іван Малкович та ін.

Петро і Марина Порошенки. Фото: УНІАН
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 

Після заупокійної служби Олександра Олеся та Віру Кандибу поховали на Лук'янівському кладовищі в Києві.

"У своїх творах поет не раз доносив, що саме внутрішні чвари та розбрат, невміння об’єднатися заради великої мети, не раз призводили в історії України до трагічних наслідків",  сказав Петро Порошенко над могилою поета

 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 
 
 

Як відомо, 3 січня цього року прах Олександра Олеся та його дружини, який покоївся на Ольшанському кладовищі в Празі, ексгумували у зв'язку із закінченням терміну оренди.

Того ж дня Президент України Петро Порошенко дав вказівку міністрові закордонних справ Павлові Клімкіну забезпечити збереження праху Олександра й Віри Кандиб для того, щоб у подальшому перепоховати їх в Україні. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв виділити кошти для перевезення праху до України. 

Олександр Олесь (справжнє прізвище Кандиба) — видатний український прозаїк, поет. Народився 1878 року на Сумщині. Першу збірку поезій "З журбою радість обнялась" видав 1907 року.

З 23 лютого по 1 квітня 1919 року  аташе Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині. Після поразки Української революції емігрував до Чехословаччини, де проживав до самої смерті 1944 року. Батько відомого українського письменника та члена ОУН Олега Ольжича.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.