Поета Олександра Олеся перепоховали в Києві. ФОТО

Видатного українського письменника Олександра Олеся та його дрежину Віру Кандибу перепоховали на Лук'янівському цвинтарі м. Києва в неділю, 29 січня.

Панахиду за подружжям Кандиб відслужив Партріах Київський і всієї Руси-України Філарет у Володимирському соборі. 

"Багато борців за Україну поховано на чужині. Свій спочинок за межами України знайшов і поет Олександр Олесь,  сказав патріарх Філарет.  Зараз є багато патріотів, які патріоти лише на словах. А Олександр Олесь був патріотом на ділі. Він любив Україну і цю любов виражав у своїй поезії".

Патріарх закликав усіх молитися як за тих, хто віддавав життя за Україну в минулому, так і за тих, хто боронить державу на фронті.

На службі Божій були присутні також Президент України Петро Порошенко разом із дружиною Мириною Порошенко, мінстр культури України Євген Нищук, а також співачка Марія Бурмака, видавець Іван Малкович та ін.

Петро і Марина Порошенки. Фото: УНІАН
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 

Після заупокійної служби Олександра Олеся та Віру Кандибу поховали на Лук'янівському кладовищі в Києві.

"У своїх творах поет не раз доносив, що саме внутрішні чвари та розбрат, невміння об’єднатися заради великої мети, не раз призводили в історії України до трагічних наслідків",  сказав Петро Порошенко над могилою поета

 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 Фото: Бі-Бі-Сі Україна
 
 
 

Як відомо, 3 січня цього року прах Олександра Олеся та його дружини, який покоївся на Ольшанському кладовищі в Празі, ексгумували у зв'язку із закінченням терміну оренди.

Того ж дня Президент України Петро Порошенко дав вказівку міністрові закордонних справ Павлові Клімкіну забезпечити збереження праху Олександра й Віри Кандиб для того, щоб у подальшому перепоховати їх в Україні. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв виділити кошти для перевезення праху до України. 

Олександр Олесь (справжнє прізвище Кандиба) — видатний український прозаїк, поет. Народився 1878 року на Сумщині. Першу збірку поезій "З журбою радість обнялась" видав 1907 року.

З 23 лютого по 1 квітня 1919 року  аташе Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині. Після поразки Української революції емігрував до Чехословаччини, де проживав до самої смерті 1944 року. Батько відомого українського письменника та члена ОУН Олега Ольжича.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.