В’ятрович розповів, куди подінуться розсекречені документи КГБ

Одним із надзвичайно важливих завдань для Українського інституту національної пам'яті у 2017 році є започаткування роботи Галузевого державного архіву.

Про це повідомив голова УІНП Володимир В'ятрович під час прес-конференції в "Укрінформі".

"Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті це проект, який ми починаємо реалізовувати на виконання законів з декомунізації, про доступ до архівів комуністичних спецслужб. Мова йде про необхідність створення спеціальної цивільної установи, яка буде створена за прикладом інших країн Центральної і Східної Європи, зокрема Польщі і Чехії, де би були зібрані всі документи комуністичних спецслужб", — сказав В'ятрович.

Він нагадав, що Галузевий державний архів УІНП було створено в грудні минулого року. І зазначив, що цього року буде проведено конкурс на посаду керівника цього архіву і сформовано команду.

"Завданням на 2017 рік буде формування команди для розгортання його роботи, отримання приміщення і підготовка до однієї з найбільших в архівній історії України логістичної операції з перевезення мільйонів справ в спеціально створений архів", — додав В'ятрович.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.