Поранені майданівці отримають статус учасників бойових дій

Верховна Рада схвалила в першому читанні зміни до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Нововведення дають змогу учасникам Революції Гідності, які отримали поранення, здобути статус учасника бойових дій.

Урядовий законопроект №5697 підтримав 261 народний депутат, повідомляє "Дзеркало тижня".

Пропоновані зміни дають право на отримання статусу учасника бойових дій особам, які під час участі в Революції гідності отримали тілесні ушкодженя (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), що не призвели до інвалідності.

Однак ця норма не поширюється на працівників міліції, військовиків Внутрішніх військ та інших силовиків.

Проект також пропонує надати право на отримання статусу інваліда війни громадянам, які стали інвалідами: а) на території проведення АТО, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, б) населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Нагадаємо, що в січні Кабінет міністрів схвалив проект змін до закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

До того закон передбачав надання статусу інваліда війни лише особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, каліцтва, контузії або інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі в протестах на Майдані.

За офіційними даними, під час масових акцій протестів з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за відновлення курсу на євроінтеграцію та проти влади Віктора Януковича різноманітні тілесні ушкодження отримали майже 1 тис. чоловік.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".