Пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабину Яру відкриють уже в суботу

Урочисте відкриття пам'ятника поетесі та члену ОУН(м) Олені Телізі в Бабину Яру заплановане на суботу, 25 лютого.

Про це на своій сторінці у "Фейсбуці" повідомив перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак, передає "Укрінформ". Одночасно Червак очолюэ ГО "Організація українських націоналістів".

Пам'ятник уже готовий, але під накриттям до офіційного відкриття 25 лютого

"Це сталося. У Бабиному Яру встановили пам’ятник визначній діячці ОУН, поетесі Олені Телізі. На постаменті напис: "Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України", — написав він.

Червак зазначив, що урочисте відкриття пам’ятника відбудеться 25 лютого о 13.00.

Напис на постаменті: "Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України"

Це буде не перший пам'ятник Олені Телізі. Один уже встановлено в університетському містечку Київського політехнічного інституту (вул. Політехнічна) у 2009 році. 

Як повідомлялося, встановлення пам’ятника Олені Телізі є одним із заходів, які реалізуються Організаційним комітетом із підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами нацистських розстрілів у Бабиному Яру.

Субота, 25 лютого, 13.00

Місце: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" (м. Київ, станція метро "Дорогожичі").


Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.