Посол Польщі дезавуював слова Качинського про "Культ Бандери"

Україні та Польщі необхідно думати про майбутнє, а питання Степана Бандери – це минуле.

Про це заявив Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, повідомляє LIGA.net

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло

"Це історія. Історія важлива для поляків і для українців. Але є також майбутнє, і майбутнє важливіше. Нам потрібно думати про майбутнє. Качинський теж думає про майбутнє…

Багато хто, напевно, вже забув, як він під час Революції гідності був на Майдані і кричав "Слава Україні!".

Це яскравий приклад того, що він проукраїнський, а не навпаки." 

Такими словами посол відповів на запитання журналістів, як можна розцінювати нещодавню заяву польського політика Ярослава Качинського про те, що "Україна не увійде до Європи з Бандерою".

Ян Пєкло наголосив, що питання героїзації Степана Бандери в Україні жодним чином не вплине на відносини між Україною та Польщею.

Нагадуємо, нещодавно голова польської партії влади "Закон і Справедливість" Ярослав Качинський заявив, що прославляння лідера ОУН Степана Бандери може створити перешкоди у справі інтеграції України в Європу. Крім того, Качинський заявляв, що відносини між Україною та Польщею під питанням через позитивне ставлення України до УПА.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.