Комісія із вивчення КГБ Латвії опублікувала список номенклатурних чекістів

Науково-дослідна комісія із вивчення діяльності КГБ латвійської РСР оприлюднила дослідення члена комісії Артура Жвінкліса, в якому перелічено імена 120 номенклатурних працівників НКВД-КГБ.

Про це повідомляє "Delfi".

До свого дослідження Жвінкліс включив інформацію про діяльність ЦК Комуністичної партії Латвії, яка зберігалася в Державному архіві. Також у наукову роботу ввійли дані про номенклатурних співробітників НКВД-МВД, НКГБ- МГБ і КГБ Латвійської РСР.

У дослідженні вказуються роки народження співроібтників органів держбезпки і їх стаж в органах і в Компартії, а також звання та посади.

Установлено, що зі 120 працівників органів держбезпеки 67 були росіянами, 39 латишами, 8 українцями, 4 євреями і по одному вірменину й білорусу.

За соціальним походженням 50 походили з родин селян, 18 – з батраків, 12 – із заможних селян,  29 – з робітників тощо.

Вища освіта була в 19 чекістів, незакінчена вища – у 18, середня – у 57, незакінчена середня – у 13, початкова – у 13.

З повним списком латиською мовою можна ознайомитися за лінком.

Нагадаємо, в понеділок польський Інститут національної пам'яті виклав в Інтернет базу даних на 8,5 тис. есесівців, які служили в концтаборі Аушвіц.

Як повідомлялося раніше, московський "Меморіал" виклав в Інтернет базу даних на 40 тис. працівників НКВД періоду Великого терору.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.