Автор постанови про "геноцид" на Волині став віце-міністром оборони Польщі

Депутата Сейму від керівної партії Польщі "Право і Справедливість" Міхала Дворчика призначили заступником міністра оборони Польщі Антонія Мацеревича.

Про це повідомляє "Європейська правда"  з посиланням на TVN24.

Дворчика було призначено в понеділок рішенням міністра оборони Польщі Антонія Мацеревича. Церемонія призначення відбулася під час заходів на честь Національного дня пам'яті "Проклятих солдатів" у Варшаві.

Видання відзначає, що Дворчик у міністерстві відповідатиме в першу чергу за формування нового роду військ – військ територіальної оборони, які були створені в Польщі на початку 2017-го року.

42-річний Міхал Дворчик віком є депутатом від вересня 2015 року. Уродженець Варшави, він працював в органах місцевого самоврядування в Мазовецькому воєводстві.

З вересня 2016 року Дворчик був членом парламентського комітету з оборони, пізніше очолював комісію по зв'язках із співвітчизниками за кордоном, звідки звільнився 23 лютого.

Нагадаємо, що українцям Дворчик відомий, в першу чергу тим, що він є автором резолюції "Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.