АНОНС: Як відзначатимуть 100-річчя Української революції, розкажуть на прес-конференції

У березні 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті. Про заходи з відзначення цього ювілею розкажуть на прес-конференції 13 березня.

Що таке Українська революція? Які її досягнення? Чому Українська Соціалістична Радянська Республіка не була формою української державності? Які елементи "гібридної війни" проти Української Народної Республіки успадкувала і використовує російська пропаганда сьогодні?

Які уроки з подій 1917-1921 рр. має винести Україна, щоб вистояти і перемогти в сучасній війні? Як держава вшановуватиме сторіччя революції?

Про ці та інші теми, а також заходи, що відбудуться упродовж року в контексті відзначення подій Української революції, йтиметься на прес-конференції, повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті.

Учасники:

Павло Розенко – Віце-прем'єр-міністр України.

Володимир В’ятрович – Голова Українського інституту національної пам'яті.

Артем Біденко – державний секретар Міністерства інформаційної політики України.

Сьогодні Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.

Початок революції пов’язаний зі створенням Української Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським 17 березня 1917 року. За короткий час вона перетворилася з представницького органу українського громадського руху на повноцінний парламент Української Народної Республіки.

В ході революції український народ уперше в ХХ сторіччі створив суверенну національну державу з усіма належними ознаками: територія, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мова.

Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави та Західно-Української Народної Республіки українці довели свій потенціал національного державотворення. Вперше після століть бездержавності відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель.

Досвід самостійної соборної України відіграв вирішальну роль у подальшій визвольній боротьбі українців. Здобутки революції та причини її поразки мають стати важливим уроком для сучасної України, переконані в Українському інституті національної пам'яті.

Понеділок, 13 березня, 12.00

Місце: Національне інформаційне агентство "Укрінформ", 1 поверх (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16).

Акредитація ЗМІ за адресою: anna@ukrinform.com

Тел.: (044)  279-20-60, 279-00-05

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.