АНОНС: В Одесі пройдуть маршем на честь 100-річчя Української революції

12 березня в Одесі проведуть марш на честь 100-річчя Української революції.

Про це написав один із організаторів акції Віталій Устименко на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Марш приурочено до 100-річчя, як у 1917 році українські військові та кадети пройшли центральними вулицями Одеси, задекларувавши своє прагнення служити і захищати Україну та Центральну Раду.

"Завтра о 11:00 пропоную почати гарну традицію вшановувати визначні акти наших предків. Підозрюю, якби в Криму чи в Донецьку в 2014 пройшов би такий марш – війни б не було. Все починається з малого",  написав Устименко.

Маршрут ходи: від пам'ятника Дюку де Рішельє до пам'ятника Тарасові Шевченку.

Один із українських мітингів 1917 року

12 березня, неділя, 11.00

Місце збору: пам'ятник Дюку де Рішельє (Одеса, Приморський бульвар, 9).

Організатори: Спілка офіцерів та Чорноморське гайдамацьке з'єднання.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".