Спецпроект

Вандалізм у Підкамені та Львові. Реакція органів влади та дипломатів

У п’ятницю, 10 березня невідомими був сплюндрований пам’ятник львівським професорам. А в неділю, 12 березня – меморіал полякам, загиблим у польсько-українському конфлікті часів Другої світової, що знаходиться у селищі Підкамінь на Львівщині.


Як повідомив Galinfo селищний голова Підкаменя Богдан Бутинський

"Акт вандалізму очевидно був скоєний вночі, адже недалеко він цвинтаря багато людських хат, і люди могли б помітити вандалів. Водночас він зазначив, що місце події оглянули та документували представники силових структур. Оперативно спрацювали і комунальні служби.

Памʼятник одразу був відчищений від фарби та провокаційних надписів. Хотілося б, щоб і на території Польщі влада так само оперативно реагували на провокації стосовно памʼятників УПА".

 Було. Сплюндрований меморіал у Підкамені. Фото: Ігор Зінкевич 
Стало. Меморіал у Підкамені був відчищений від написів і фарби того ж дня. Фото: Konstanty Czawaga, Kurier Galicyjski

Того ж дня на місці події працювала слідчо-оперативна група Бродівського відділення поліції. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.296 (Хуліганство) Кримінального кодексу України. 

Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років.

Про це повідомляє сайт Національної поліції.

За такою ж статтею Кримінального кодексу України відкрили провадження працівники Франківського відділу поліції Львова щодо вандализму над пам’ятником розстріляним професорам на Вулецьких пагорбах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи...

Обидва пам’ятники відчищені. Пошкоджень на них не виявлено.

Правоохоронці вживають заходів, аби встановити осіб, причетних до скоєння правопорушень.  

На місці інциденту у Львові відбулася нарада за участю проректорів університету "Львівська політехніка" Романа Коржа та Володимира Крайовського, заступника міського голови Львова з питань розвитку Андрія Москаленко, представників Національної поліції та Муніципальної дружини.

Учасники наради запропонували встановити цілодобове чергування охорони. Також буде встановлене додаткове відеоспостереження біля пам'ятника львівським професорам, розстріляним нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах. 

Про це повідомив сайт Львіської міської ради.

На сайті Львівської обласної адміністрації була опублікована окрема заява, що засуджує обидва акти вандалізму: 

"Переконані, що правоохоронні органи докладуть усіх зусиль, щоб викрити тих, хто глумиться над пам’яттю загиблих, та зроблять все можливе, щоб ті, хто вчиняють провокації, відповіли за свої вчинки і були суворо покарані."

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович також вимагає якнайшвидшого розслідування актів вандалізму і покарання винних: 

"В обох випадках потрібні активні дії правоохоронців та спецслужб для покарання за вчинений вандалізм та упередження наступного. Але ще більше потрібне активне засудження таких дій суспільствами в обох країнах. В першому з випадків така позиція може зупинити помічених вандалів, в другому - зробити їх роботу безглуздою".

На ці події також відреагували українські дипломати.

Надзвичайний і Повноважний посол України у Варшаві Андрій Дещиця написав у twitter:

"Засуджую варварські дії у Львові та Підкамені. Виконавці не гідні називатися людьми. Мають буті покарані! Це чергова провокація проти України та Польщі".

Міністр закордонних справ Павло Клімкін озвучив свою позицію щодо інцидентів також через twitter: 

"Засуджую чергові акти вандалізму на Львівщині щодо польських пам’ятників. Відомий почерк третьої сторони, якій ми спільно даємо рішучу відсіч".

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам’ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам’ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині. Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

Публікація оновлюватиметься.

Читайте також:

Війна пам'ятників триває. Тепер у Підкамені

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій відбудований

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польські активісти: Відозва з Верхрати

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".