Харківські активісти створять карту старовинних маєтків міста

Харківські громадські діячі оголосили про створення громадської ініціативи "Харків під загрозою: громадянський спротив" з метою збереження архітектурного обличчя міста.

Головним завданням проекту є показати, що Харків як історичне місто втрачає своє обличчя, передає слова дослідника історії міста Андрія Парамонова "KHARKIV Today".

"У ході проекту ми створюватимемо карту старих маєтків Харкова, в якій буде зібрано всю інформацію про будівлю: хто там жив, коли, хто будував і проектував. Те, що ми втрачаємо, — потрібно вивчити. Нам є, що берегти і за що боротися", — розповів Парамонов.

У місті, за даними історика, налічується біля 3000 архівтектурних об’єктів, які потребують реставрації. "З метою захисту будинків потрібні волонтери, які вивчатимуть історії цих будинків, спостерігатимуть за ними й збиратимуть інформацію", — додав він.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.