Спецпроект

Вандали обмалювали пам'ятник жертвам Голокосту на Тернопільщині. ФОТО

24 березня в селі Петриків під Тернополем вандали обмалювали нацистськими символами пам'ятник жертвам Голокосту.

Про це повідомляє ZAXID.net з посиланням на місцевих ЗМІ та жителів. 

Речник головного управління Нацполіції у Тернопільській області Сергій Крета підтвердив інформацію про пошкодження меморіалу.

На білому пам'ятнику намалювали свастику й абревіатуру "СС" стилізовану під руни. Фото: Тарас Циклиняк 

"Повідомлення про цей випадок до нас надійшло нещодавно. Зараз на місці ще працює слідчо-оперативна група. Невідомі особи червоною фарбою намалювали на пам'ятнику німецьку свастику. Сам знак білий, тому ці малюнки дуже помітні. Навпроти пам'ятника є приватні будинки, можливо, є відеокамери, тому будемо встановлювати, чия це робота", – розповів Сергій Крета.

За його словами, цей пам'ятник пошкодили не вперше – кілька років назад був схожий випадок, коли цей меморіал також розмалювали фарбою.

МЗС України назвало дії невідомих "спланованою провокацією, яка має на меті розхитати міжнаціональний мир і злагоду в Україні", передає "Радіо "Свобода".

"Упевнені, що правоохоронні органи України вживуть всіх необхідних заходів для того, щоб замовники і виконавці цього ганебного злочину були оперативно знайдені та притягнені до відповідальності", – наголосили в міністерстві.

Очільник Міністерства закордонних справ Павло Клімкін написав у своєму "Твіттері", що "рішуче засуджує акт вандалізму проти меморіалу Голокосту в Тернополі.  Провокації не вплинуть на дружбу між українським та єврейським народами".

Зі свого боку, посольство України в Ізраїлі висловило занепокоєння "сплеском провокацій антисемітського характеру" в Україні.

"Закликаємо правоохоронні органи провести ретельні розслідування останніх інцидентів, зокрема щодо осквернення пам’ятника жертвам Голокосту у Тернопільській області та руйнування меморіальної стіни, присвяченої жертвам Голокосту, в місті Саврань Одеської області, з метою якнайшвидшого притягнення винних до відповідальності в установленому законодавством порядку", – заявили в посольстві.

Нагадуємо, що з початком цього року Україну захлеснула хвиля атак на пам'ятники. Зокрема, тільки за останні два тижні постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, а також пам'ятник Щорсу в Києві.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.