Пошкоджений пам'ятник Голокосту в Тернополі відновлено. ФОТО

У неділю 26 березня активісти відчистили пам’яник жертвам Голокосту на околиці Тернополя, пошкоджений два дні до того.

Невідомі вандали намалювали на пам’ятнику загиблим євреям свастику й рунічну абревіатуру "СС".

Відновили зовнішній вигляд монумента представники Тернопільської міської організації Спілки Української молоді в Україні, передає "ГалІнфо".

Фото: ГалІнфо

 "Дуже сумно і прикро, що знаходячись в місці, де проживає чимала частина мешканців Тернополя, коли щодня по кілька разів люди пішки та на авто минають понівечений памятник — ніхто нічого не зробив. Мова не йде про політиків, депутатів по округу та іншу політичну та громадську "еліту" міста. Але мешканці району показали себе з не найкращого боку", — зазначила голова ТМО "СУМ в Україні" Леся Голик у коментарі для "ГалІнфо".

 Фото: ГалІнфо

"Троє дорослих людей, один юнак, 30 хвилин часу та кілька шматків кухонної дряпки для посуду. Ось і все, що було потрібно для малої справи, з великим значенням", — додала Леся Голик.

Фото: ГалІнфо

Нагадаємо, в п'ятницю, 24 березня, на пам'ятник євреям, загиблим під час Голокосту, в с. Петриків коло Тернополя здійснили напад вандали.

З початком цього року Україну захлеснула хвиля атак на пам'ятники. Зокрема, постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, а також пам'ятник Щорсу в Києві. 

Пам’ятник поетці Олені Телізі активісти відчистили від фарби вже за кілька годин після інциденту 18 березня.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.