Завод "Ленінська кузня" позбувся комуністичної назви

Київське підприємство ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" перейменували на ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському".

Таке рішення ухвалили на зборах акціонерів 30 березня, повідомляє "Український тиждень" із посиланням на прес-службу заводу.

"На річних загальних зборах акціонерів публічного акціонерного товариства "Завод "Ленінська Кузня", які відбулися 30.03.2017 року, акціонерами Товариства було ухвалено рішення про зміну найменування Товариства з ПАТ "Завод "Ленінська Кузня" на ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському",  йдеться у повідомленні.

Даний судноремонтний завод є одним з найстаріших підприємств Києва. Кінцевим бенефіціаром підприємства є президент України Петро Порошенко, а також народний депутат Ігор Кононенко.  

Нагадаємо, у квітні 2016 року "Ленінська кузня" оголосила конкурс на нову назву на виконання закону про засудження нацистського і комуністичного режимів. Усі охочі могли надсилати свої пропозиції нової назви на електронну скриньку підприємства.

Як повідомлялося, закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" набув чинності 21 травня 2015 року. Відповідно до нього, об'єкти, які мають назви на честь діячів комуністичної партії та посадовців СРСР, підлягають перейменуванню.


Куренівська трагедія. Дев’ятий вал шістдесят першого року. Спогади

Люди, які стояли на машинах, в паніці кидалися в воду, як щури, що залишають корабель, і, борсаючись, бігли до паркану. Серце пропустило удар – щось відбувається. Щось серйозне. Піднявши очі, Ріта побачила, як на горизонті, у самому кінці до болю знайомої вулиці, стрімко зростає щось сіре, величезне, як гора. Цементні стовпи вдалині обламувалися і летіли, ніби сірники; як котушки для ниток, перекидалися котушки з проводами висотою майже в людський зріст, і все це, гнане потугою хвилі, рухалося в їх сторону, торкаючись неба.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.