Усі розділи
Допомогти проекту

Більшість росіян згодні поховати Леніна

Дві третини росіян в цілому згодні з необхідністю поховати тіло Володимира Леніна.

21 квітня 2017

Про це свідчать результати опитування, проведеного російським ВЦИОМом, інформує "Українська правда".

Дві третини опитаних (63%) в цілому згодні з необхідністю поховати тіло Леніна: 32% вважають за потрібне здійснити це негайно, а 31% - почекати якийсь час, поки це питання не буде зачіпати тих, для кого Ленін дорогий.

Ще третина (31%) пропонує залишити все так, як є зараз.

Проте, як вказується у прес-релізі, керівник практики політичного аналізу і консультування ВЦИОМ Михайло Мамонов заявив, що "російське суспільство не готове до різких рішень з питання перепоховання тіла Леніна, домінуючої точки зору немає, і вона не формується".

Телефонне опитування було проведене 9-10 березня серед 1200 респондентів.

Теми
Дивіться також
1986: Чорнобиль. Переговори диспетчерів 26 квітня
Світло й тіні Брестського миру
«Довженко-Центр» сформував рейтинг 100 найкращих українських фільмів усіх часів
У США знайшли в річці пляшку з листом, який написали 95 років тому
АНОНС: лекція "Вбивство Коновальця: хайп і побрехеньки кіллера Судоплатова"
Тексти

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.
25 грудня 2018 — Леся Бондарук

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.
27 листопада 2024 — Артем Петрик

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".
24 листопада 2024 — Олександр Скрипник

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.
22 листопада 2024 — Олег Пустовгар
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 листопада, 21:43

Оголошено фіналістів проєкту "Резиденція Орлика. Віднайдення України в архівах світу"

29 листопада, 13:10

Польський Інститут нацпам’яті звинуватив голову УІНП Дробовича у маніпуляції

29 листопада, 10:22

У Луцьку презентували мурал на честь воїна УПА Івана Гончарука

29 листопада, 09:28

НАН України ліквідовує видавництво "Наукова думка"

Всі новини