Спецпроект

АНОНС: У Києві обговорять стосунки радянської влади з церквою в роки Голодомору

25 квітня відбудеться чергове засідання програми семінаріум на тему "Влада, церква, суспільство в епоху Голодомору".

Наступ на релігію став складовою сталінської "революції згори". Таємними планами керманичів Союзу безбожників передбачалося 1932-33 закрити всі церкви, молитовні будинки, синагоги і мечеті, 1933-34 подолати всі релігійні уявлення 1935-36 мали зникнути всі священнослужителі...

У фокусі обговорення питання:

- як в умовах Голодомору діяла більшовицька модель державно-церковних відносин?
- реалії життя: релігійність та інерція досвіду гради ційного суспільства vs дискредитації/самодискре-дитації релігії і церкви
- "сіяти добре, розумне, вічне": сільські вчителі у антирелігійних кампаніях
- несподівані результати перших сталінських "безбожних п'ятирічок"?

 

Запрошені експерти - Алла Киридон (директор Державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво", доктор історичних наук), Тетяна Євсєєва (Інститут історії Україна НАН України, кандидат історичних наук), Олексій Топчій (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, аспірант)

Вівторок, 25 квітня, 15.00

Місце: Інститут історії України НАН, ауд. 615 (6-й поверх), Київ, вул. Грушевського, 4. 

Організатори: Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору та Державна наукова установа "Енциклопедичне видавництво".

Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".