Жертви комуністичних репресій зможуть отримати компенсацію за всі роки неволі

258 народних депутатів проголосували за зміни до закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", що стосуються впорядкування виплат жертвам політичних репресій.

Законопроект №1170, поданий Юрієм Шухевичем, ухвалили в першому читанні за основу, повідоляє "Дзеркало тижня".

Проект пропонує встановити виплати за кожен місяць усього періоду незаконного ув’язнення або примусового лікування у розмірі однієї мінімальної зарплати (на день виплати компенсації)

Також реабілітовані громадяни зможуть подавати заяви про компенсацію та повернення майна без обмеження будь-яким строком.

Підвищення пенсій реабілітованих осіб та членів їх родин планується уніфікувати та встановити до всіх пенсій (або інших соціальних виплат, які виплачуються замість пенсії) так, як і всім іншим категоріям пільговиків.

Відповідно до чинного закону, реабілітованим особам виплачується грошова компенсація лише за 75 місяців (6 років 3 місяці) незаконного позбавлення волі.  

Автори нового законопроекту зауважують, що ця стаття № 5 суперечить Конституції України. Є й інші норми, які на даний момент уже застаріли, оскільки чинний закон ухвалили ще 17 квітня 1991 року — за часів СРСР.

Нагадаємо, у квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила чотири закони, які називають "декомунізаційними". Це закони "Про правовий статус і вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті", "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" та "Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939—1945".


Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.