Жертви комуністичних репресій зможуть отримати компенсацію за всі роки неволі

258 народних депутатів проголосували за зміни до закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", що стосуються впорядкування виплат жертвам політичних репресій.

Законопроект №1170, поданий Юрієм Шухевичем, ухвалили в першому читанні за основу, повідоляє "Дзеркало тижня".

Проект пропонує встановити виплати за кожен місяць усього періоду незаконного ув’язнення або примусового лікування у розмірі однієї мінімальної зарплати (на день виплати компенсації)

Також реабілітовані громадяни зможуть подавати заяви про компенсацію та повернення майна без обмеження будь-яким строком.

Підвищення пенсій реабілітованих осіб та членів їх родин планується уніфікувати та встановити до всіх пенсій (або інших соціальних виплат, які виплачуються замість пенсії) так, як і всім іншим категоріям пільговиків.

Відповідно до чинного закону, реабілітованим особам виплачується грошова компенсація лише за 75 місяців (6 років 3 місяці) незаконного позбавлення волі.  

Автори нового законопроекту зауважують, що ця стаття № 5 суперечить Конституції України. Є й інші норми, які на даний момент уже застаріли, оскільки чинний закон ухвалили ще 17 квітня 1991 року — за часів СРСР.

Нагадаємо, у квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила чотири закони, які називають "декомунізаційними". Це закони "Про правовий статус і вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті", "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років" та "Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939—1945".


Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.