Оголошено конкурс на посаду директора Архіву Інституту нацпам'яті

6 квітня Український інститут національної пам’яті оголосив конкурс на посаду керівника Галузевого державного архіву Інституту.

Саме сюди згідно ЗУ "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" передадуть архівну інформацію радянських спецслужб, яка сьогодні зберігається в архівах силових відомств.

Вимоги до кандидатів на посаду керівника такі:

- вища освіта;

- вільне володіння державною мовою;

- досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років.

Досвід роботи з архівними документами або носіями архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років буде перевагою.

Докладніше про вимоги та пакет документів, які мають подати кандидати на посаду керівника, можна прочитати на сайті Інституту за посиланням. Документи від кандидатів приймаються до 20 квітня 2017 року включно.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України Постановою від 21 грудня 2016 р. №1000 створив Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті для зберігання архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років.

"Інститут продовжує відстоювати політику відкритості у питанні доступу до архівів. Тому було прийнято рішення про проведення відкритого конкурсу на посаду керівника Архіву національної пам’яті, аби фахова комісія обрала і запропонувала найкращу кандидатуру з усіх охочих. Це має бути людина з досвідом роботи на керівних посадах, яка поділяє європейську практику відкриття архівів секретних спецслужб тоталітарних режимів та має власний проект розвитку Архіву", — наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Ознайомитися з умовами проведення конкурсу можна за посиланням.

До складу конкурсної комісії увійшли відомі архівісти, колишні та нинішні очільники Укрдержархіву, керівники інститутів Національної академії наук України, представники громадськості:

- БАРАНОВА Тетяна Іванівна, Голова Державної архівної служби України (за згодою);

- БОРЯК Геннадій Володимирович, перший заступник Голови, Голова Державного комітету архівів України (2000-2006 роки), заступник директора Інституту історії України НАН України з наукової роботи, доктор історичних наук (за згодою);

- В’ЯТРОВИЧ Володимир Михайлович, Голова Українського інституту національної пам’яті;

- КУЛИК Ігор Михайлович, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам’яті;

- НОВОХАЦЬКИЙ Костянтин Євгенович, заступник Голови, перший заступник Голови Державного комітету архівів України (2000-2009 роки), позаштатний консультант Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України (за згодою);

- ПАПАКІН Георгій Володимирович, архівіст, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, доктор історичних наук (за згодою);

- РОЗКЛАДАЙ Ігор Євгенович, головний експерт груп "Політика національної пам’яті" та "Медіа реформа" Реанімаційного пакету реформ (за згодою).

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Такий крок допоможе глибше досліджувати минуле й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам — аналогам Українського інституту національної пам’яті.

За додатковою інформацією звертайтеся:

(098) 459-31-91, (044) 281-08-99 – Ігор Кулик, начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.