У Полтаві розбили меморіальні дошки Петлюрі та героям війни. ФОТО

У ніч на 8 квітня у Полтаві невідомі особи пошкодили меморіальні дошки, встановлені на честь героїв АТО — Миколі Чепіги та Сергій Лимаря. Також пошкоджено дошку на честь Симона Петлюри на фасаді Аграрної академії.

Про це повідомляє Інтернет-видання "Полтавщина" з посиланням на прес-службу ГУНП в Полтавській області.

Зранку пошкоджені дошки побачили місцеві мешканці та відразу викликали поліцію. За попередньою інформацією, подія трапилася між 3:30 і 5:00.

Фото: poltava.to 

Поліція підозрює у скоєному "гастролерів" з інших областей.

Дошка в пам’ять Миколи Чепіги була встановлена на фасаді полтавської гімназії № 21. Микола Чепіга загинув у липні 2014 року на околицях Луганська, в районі селища Металіст. 

 Фото: poltava.to 

Меморіальна дошка Сергій Лимаря розміщувалася на стіні будинку, де проживав загиблий. Лимар загинув 21 серпня 2014 року в селі Старогнатівка Донецької області.

Третя пошкоджена меморіальна дошка на честь Головного отамана військ УНР і Голови Директорії УНР Симона Петлюри висить на фасаді Полтавської аграрної академії. Петлюра навчався в будинку, де зараз розташовується ВНЗ.

 Фото: poltava.to 

Нагадаємо, що в ніч на 11 вересня 2016 року, у Полтаві невідомі розбили 5 меморіальних дошок. Проте поліція й досі не може знайти вандалів.

Із січня 2017 року по всій  Україні спостерігається хвиля актів вандалізму проти пам'ятників, могил і дошок. 

Зокрема, постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, польські меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, меморіал жертвам комуністичних репресій у Биківні, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, пам'ятник Щорсу в Києві, а також пам'ятник євреям, загиблим під час Голокосту, в Тернополі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.