У Полтаві розбили меморіальні дошки Петлюрі та героям війни. ФОТО

У ніч на 8 квітня у Полтаві невідомі особи пошкодили меморіальні дошки, встановлені на честь героїв АТО — Миколі Чепіги та Сергій Лимаря. Також пошкоджено дошку на честь Симона Петлюри на фасаді Аграрної академії.

Про це повідомляє Інтернет-видання "Полтавщина" з посиланням на прес-службу ГУНП в Полтавській області.

Зранку пошкоджені дошки побачили місцеві мешканці та відразу викликали поліцію. За попередньою інформацією, подія трапилася між 3:30 і 5:00.

Фото: poltava.to 

Поліція підозрює у скоєному "гастролерів" з інших областей.

Дошка в пам’ять Миколи Чепіги була встановлена на фасаді полтавської гімназії № 21. Микола Чепіга загинув у липні 2014 року на околицях Луганська, в районі селища Металіст. 

 Фото: poltava.to 

Меморіальна дошка Сергій Лимаря розміщувалася на стіні будинку, де проживав загиблий. Лимар загинув 21 серпня 2014 року в селі Старогнатівка Донецької області.

Третя пошкоджена меморіальна дошка на честь Головного отамана військ УНР і Голови Директорії УНР Симона Петлюри висить на фасаді Полтавської аграрної академії. Петлюра навчався в будинку, де зараз розташовується ВНЗ.

 Фото: poltava.to 

Нагадаємо, що в ніч на 11 вересня 2016 року, у Полтаві невідомі розбили 5 меморіальних дошок. Проте поліція й досі не може знайти вандалів.

Із січня 2017 року по всій  Україні спостерігається хвиля актів вандалізму проти пам'ятників, могил і дошок. 

Зокрема, постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, польські меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, меморіал жертвам комуністичних репресій у Биківні, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, пам'ятник Щорсу в Києві, а також пам'ятник євреям, загиблим під час Голокосту, в Тернополі.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".