У Полтаві розбили меморіальні дошки Петлюрі та героям війни. ФОТО

У ніч на 8 квітня у Полтаві невідомі особи пошкодили меморіальні дошки, встановлені на честь героїв АТО — Миколі Чепіги та Сергій Лимаря. Також пошкоджено дошку на честь Симона Петлюри на фасаді Аграрної академії.

Про це повідомляє Інтернет-видання "Полтавщина" з посиланням на прес-службу ГУНП в Полтавській області.

Зранку пошкоджені дошки побачили місцеві мешканці та відразу викликали поліцію. За попередньою інформацією, подія трапилася між 3:30 і 5:00.

Фото: poltava.to 

Поліція підозрює у скоєному "гастролерів" з інших областей.

Дошка в пам’ять Миколи Чепіги була встановлена на фасаді полтавської гімназії № 21. Микола Чепіга загинув у липні 2014 року на околицях Луганська, в районі селища Металіст. 

 Фото: poltava.to 

Меморіальна дошка Сергій Лимаря розміщувалася на стіні будинку, де проживав загиблий. Лимар загинув 21 серпня 2014 року в селі Старогнатівка Донецької області.

Третя пошкоджена меморіальна дошка на честь Головного отамана військ УНР і Голови Директорії УНР Симона Петлюри висить на фасаді Полтавської аграрної академії. Петлюра навчався в будинку, де зараз розташовується ВНЗ.

 Фото: poltava.to 

Нагадаємо, що в ніч на 11 вересня 2016 року, у Полтаві невідомі розбили 5 меморіальних дошок. Проте поліція й досі не може знайти вандалів.

Із січня 2017 року по всій  Україні спостерігається хвиля актів вандалізму проти пам'ятників, могил і дошок. 

Зокрема, постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, польські меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, меморіал жертвам комуністичних репресій у Биківні, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, пам'ятник Щорсу в Києві, а також пам'ятник євреям, загиблим під час Голокосту, в Тернополі.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.