У Полтаві розбили меморіальні дошки Петлюрі та героям війни. ФОТО

У ніч на 8 квітня у Полтаві невідомі особи пошкодили меморіальні дошки, встановлені на честь героїв АТО — Миколі Чепіги та Сергій Лимаря. Також пошкоджено дошку на честь Симона Петлюри на фасаді Аграрної академії.

Про це повідомляє Інтернет-видання "Полтавщина" з посиланням на прес-службу ГУНП в Полтавській області.

Зранку пошкоджені дошки побачили місцеві мешканці та відразу викликали поліцію. За попередньою інформацією, подія трапилася між 3:30 і 5:00.

Фото: poltava.to 

Поліція підозрює у скоєному "гастролерів" з інших областей.

Дошка в пам’ять Миколи Чепіги була встановлена на фасаді полтавської гімназії № 21. Микола Чепіга загинув у липні 2014 року на околицях Луганська, в районі селища Металіст. 

 Фото: poltava.to 

Меморіальна дошка Сергій Лимаря розміщувалася на стіні будинку, де проживав загиблий. Лимар загинув 21 серпня 2014 року в селі Старогнатівка Донецької області.

Третя пошкоджена меморіальна дошка на честь Головного отамана військ УНР і Голови Директорії УНР Симона Петлюри висить на фасаді Полтавської аграрної академії. Петлюра навчався в будинку, де зараз розташовується ВНЗ.

 Фото: poltava.to 

Нагадаємо, що в ніч на 11 вересня 2016 року, у Полтаві невідомі розбили 5 меморіальних дошок. Проте поліція й досі не може знайти вандалів.

Із січня 2017 року по всій  Україні спостерігається хвиля актів вандалізму проти пам'ятників, могил і дошок. 

Зокрема, постраждали пам'ятники страченим нацистами польським професорам у Львові, польські меморіали в Гуті Пеняцькій та Підкамені, меморіал жертвам комуністичних репресій у Биківні, пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабиному Яру, пам'ятник Щорсу в Києві, а також пам'ятник євреям, загиблим під час Голокосту, в Тернополі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.