У Подільську на Одещині демонтували пам'ятник Котовському. ФОТО, ВІДЕО

В ніч із 9 на 10 червня в місті Подільську (колишньому Котовську) Одеської області демонтували пам'ятник червоному комкору та радянській іконі Громадянської війни Григорію Котовському.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на місцеві ЗМІ.

За словами джерела в Подільській міськраді, масивний монумент, що стояв у центральній частині міста, біля будівлі залізничного вокзалу, знесли вночі.

 

"Кажуть, така вказівка надійшла від керівництва, оскільки в найближчі дні до Подільська приїде новий голова Одеської обласної державної адміністрації Степанов. Може виникнути питання про невиконання "Закону про декомунізацію", — сказало джерело.

Крім того, в Подільську залишається в занедбаному стані мавзолей Котовського — один з трьох на території пострадянського простору (два інших — загальновідомий Володимира Леніна в Москві, а також медика Миколи Пирогова у Вінниці).

У вересні 2016-го депутати міської ради Подільська ухвалили рішення поховати останки Григорія Котовського, які зберігаються в мавзолеї в центрі міста. Прах Котовського мали перенести на міське кладовище №1, проте рішення досі не виконане.

Котовськ перейменували на Подільськ разом із низкою населених пунктів у 18 областях 12 травня 2016 року в рамках декомунізації.

Дивіться також:

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.