Меморіальну дошку на місці страти провідника ОУН встановили у Здолбунові. ФОТО

11 червня в м. Здолбунові Рівненської області відкрили пам’ятну дошку надрайонному провіднику ОУН Володимиру Ступаку-"Гандзі".

Про це написав голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук у себе на "Фейсбуці".

Фото: Сергій Кондрачук 
 Фото: Сергій Кондрачук

Дошку встановили на будівлі автостанції "Здолбунів", неподалік якої за вироком радянського трибуналу стратили оунівця.

 Фото: Сергій Кондрачук

Ініціатором встановлення знаку був Юрій Шадий. Текст напису склали історики Ігор Марчук та Андрій Жив’юк.

 Виступає голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук. Фото: Сергій Кондрачук

Чин освячення здійснили настоятель та хористи Свято-Петро-Павлівського храму Здолбунова. Виготовлення дошки забезпечив Ігор Кульчицький.

ДОВІДКА:

Ступак Володимир Єфремович, псевдо: "Гандзя", "Карпо", "Мирний" (1920 р. н., с. Івачків Здолбунівського р-ну Рівненської обл – 28.12.1944 м. Здолбунів). З червня 1941 року станичний ОУН у рідному селі, потім підрайонний провідник. З липня 1943 року провідник Здолбунівського районного проводу ОУН. З весни 1944 року провідник та референт СБ Здолбунівського надрайонного проводу ОУН (Здолбунівський, Мізоцький та Острозький райони).

Володимир Ступак із сестрою

За даними агента "Петровської" схоплений у ніч на 20.08.1944 року разом з "Круком" (Гаврило Мельничук) у засідці спіробітників Здолбунівського райвідділу НКВС поблизу с. Івачків Здолбунівського р-ну. 27.12.1944 року. зусуджений до найвищої міри покарання. 28.12.1944 року показово повішений в центрі м. Здолбунова навпроти автостанції (автор – Ігор Марчук).

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".