Меморіальну дошку на місці страти провідника ОУН встановили у Здолбунові. ФОТО

11 червня в м. Здолбунові Рівненської області відкрили пам’ятну дошку надрайонному провіднику ОУН Володимиру Ступаку-"Гандзі".

Про це написав голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук у себе на "Фейсбуці".

Фото: Сергій Кондрачук 
 Фото: Сергій Кондрачук

Дошку встановили на будівлі автостанції "Здолбунів", неподалік якої за вироком радянського трибуналу стратили оунівця.

 Фото: Сергій Кондрачук

Ініціатором встановлення знаку був Юрій Шадий. Текст напису склали історики Ігор Марчук та Андрій Жив’юк.

 Виступає голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук. Фото: Сергій Кондрачук

Чин освячення здійснили настоятель та хористи Свято-Петро-Павлівського храму Здолбунова. Виготовлення дошки забезпечив Ігор Кульчицький.

ДОВІДКА:

Ступак Володимир Єфремович, псевдо: "Гандзя", "Карпо", "Мирний" (1920 р. н., с. Івачків Здолбунівського р-ну Рівненської обл – 28.12.1944 м. Здолбунів). З червня 1941 року станичний ОУН у рідному селі, потім підрайонний провідник. З липня 1943 року провідник Здолбунівського районного проводу ОУН. З весни 1944 року провідник та референт СБ Здолбунівського надрайонного проводу ОУН (Здолбунівський, Мізоцький та Острозький райони).

Володимир Ступак із сестрою

За даними агента "Петровської" схоплений у ніч на 20.08.1944 року разом з "Круком" (Гаврило Мельничук) у засідці спіробітників Здолбунівського райвідділу НКВС поблизу с. Івачків Здолбунівського р-ну. 27.12.1944 року. зусуджений до найвищої міри покарання. 28.12.1944 року показово повішений в центрі м. Здолбунова навпроти автостанції (автор – Ігор Марчук).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".