Повернення до проспекту Ватутіна не буде – секретар Київради

Мер Києва Віталій Кличко підписав рішення Київради про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвали Окружного адміністративного суду Києва про заборону подавати документ на підпис мерові.

Про це повідомив секретар Київської міської ради Володимир Прокопів у коментарі газеті "Сегодня" 13 червня. З документом можна ознайомитися на сайті міської ради Києва.  

"На даний момент рішення про перейменування проспекту Ватутіна в проспект Романа Шухевича вже підписано мером Києва. Те, що є рішення суду заборонити публікувати це рішення, у нас є управління правового забезпечення, яке буде відстоювати позицію Київради в цьому питанні", – сказав Володимир Прокопів і додав:

"Самого позову я ще не бачив. Наші юристи займаються цим питанням. Я подивлюся позов, оскільки це ще не остаточне рішення суду, а лише рішення про забезпечення цього позову. Ми його вивчимо і озвучимо свою офіційну позицію з цього питання. Але я не думаю, що це велика проблема. Повернення до колишньої назви проспекту не буде. це можливо тільки за рішенням Київради".

Нагадаємо, 13 червня окружний адміністративний суд Києва заборонив Київській міській раді подавати на підпис меру й публікувати рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у справі позову до Київради. Позов подали дві громадські організації: "Антифашистська правозахисна ліга" та "Єврейська правозахисна група".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.