Архів-музей літератури і мистецтва можуть виселити із Софії

Центральний державний архів–музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) пропонують перенести із будівлі на території заповідника "Софія Київська" у непристосовані для цього приміщення.

Як пояснюють в ЦДАМЛМ, Міністерство культури України та Фонд державного майна України офіційно повідомили Державну архівну службу України щодо недоцільності продовження договору оренди приміщення по вул. Володимирська, 22-а, де наразі розташований архів, у зв’язку із реставрацією.

Дія договору оренди закінчується 29 вересня 2017 року.

В замін архіву-музею пропонується тимчасове переміщення у непристосовані та "промислові підприємства".

Як видно з опублікованих фотографій, пропоновані приміщення на вул. Якутській та вул. Гарматній, абсолютно не придатні для діяльності архіву, а тим паче зберігання документів, які потребують особливого температурного режиму і контролю вологості.

Крім того, таке переміщення загрожує розпорошеністю музейних та архівних фондів, що суперечить вимогам чинного законодавства та волі тих видатних українців, які передали на державне зберігання документальну та музейну спадщину.

Архівісти нагадують, що в сховищах ЦДАМЛМ України зосереджені мільйони документів, що відображають життєвий та творчий шлях української еліти, серед яких рукописи Т.Шевченка, "неокласиків", "шістдесятників", документи художників, композиторів, акторів, письменників, архітекторів тощо.

У зв’язку з цим Спілка архівістів України звертається із листом до керівництва держави з проханням забезпечити контроль за дотриманням законодавства щодо подальшої долі ЦДАМЛМ. Зокрема, лист підписали відомі діячі культури і мистецтв та науковці.

21 червня 2017 року має відбутися засідання Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, на якому буде розглядатись питання "Про шляхи вирішення проблеми переміщення музейно-архівних фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та Музею Української революції 1917–1921 років у зв’язку з реконструкцією будівель".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.