Польський Сейм ухвалив знесення радянських пам'ятників

Нижня палата парламенту Польщі (Сейм) 22 червня проголосувала за внесення правок до ухваленого у квітні закону про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного ладу в назвах будівель і об’єктів.

Документ передбачає знесення пам’яників, які прославляють комунізм, пише "Руфабула". До них зараховують і меморіали на честь Червоної армії.

У першому і другому читаннях законопроекту більшість партій, які входять до польського парламенту, підтримали документ. За ухвалення поправок проголосували 408 депутатів, 7 висловилися проти, 15 утрималися. Поправки вступлять у силу через три місяці із дня їх ухвалення.

У законі про заборону пропаганди комунізму, прийнятому у квітні, питання про долю пам’ятників комуністичної епохи не регулюється. У поправках зазначено, що пам’ятники та інші подіні об’єкти "не можуть віддавати данину пам’яті особам, організаціям або датам, які символізують комунізм або інший тоталітарний лад".

До таких меморіалів не відносяться пам’ятники, розташовані на кладовищах або території інших захоронень; об’єкти, які не виставлені на загальний огляд, або які демонструються з науковою метою, у якості витворів мистецтва, а також монументи, внесені в реєстр пам’ятників архітектури.

Усі меморіали, які не відносяться до перелічених категорій, пропонують демонтувати протягом 12 місяців після набрання поправками чинності. На території країни розташовано щонайменше 469 таких об’єктів, біля 250 з яких присвячені Червоній армії.

У пояснювальній записці до законопроекту говориться, що "збереження назв установ і пам’ятників на честь подій і людей, які здійснювали злочинний вплив на історію Польщі, дає прихильникам тоталітаризмів просувати свої погляди, що робить негативний вплив на суспільство".

Як вважають автори поправок, з цієї причини потрібно переглянути закон "шляхом створення юридичних інструментів для усунення деморалізуючих пам’ятників і назв і загальнодоступного простору".

Ужиті заходи дадуть громадськості чіткий сигнал про те, що держава "реалізує конституційний приницп, який забороняє тоталітарний режим, засуджує і викриває всі дії, пов’язані з просуванням тоталітарних поглядів", упевнені ініціатори поправок.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.