АНОНС: Відкриття експозиції Музею окупації Києва

Музей історії міста Києва відкриває нову експозицію філії Музею історії міста Києва — Музею окупації Києва.

Експозиція "Музей окупації Києва – критичний погляд на історію міста-столиці" новоствореного Музею присвячена ключовим етапам історії міста в ХХ ст. – від початку Української революції в 1917 р. – до 50-х років ХХ ст. 

Завданням музею та основним змістовним акцентом його експозиції є висвітлення особливостей численних окупацій Києва в період боротьби за національне самовизначення.

Ідеологія окупаційних режимів, терор, опір та колаборація, руйнування міського середовища та суспільних зв’язків – усі ці теми залишаються актуальними і в сучасній Україні.

Тому музей пропонує новий погляд на окупаційні режими, насамперед, радянський, політика якого на теренах нашої держави досі сприймається контроверсійно.

Окрема частина експозиції присвячена подіям АТО, як складова частина вікової боротьби України за незалежність і державний суверенітет

За допомогою поєднання мультимедійних засобів, фотографій та документів, особистих речей учасників подій, зразків зброї та військового спорядження, що використовувалися ворогуючими сторонами створена цілісна картина життя міста та громади в умовах окупацій.

Створення Музею окупації Києва владося реалізувати за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Департаменту культури КМДА.

27 червня, вівторок, 14.00

Місце: Київ, вул. Славгородська (парк Партизанської слави).

Вхід вільний.

Тел. для довідок  для акредитації преси: (066) 341-11-78. E-mail: tagimasad@gmail.com.

Контактна особа: Тарас Коростильов.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".