Демонтажу герба СРСР з "Батьківщини-матері" не перешкоджає жоден закон, — В'ятрович

Демонтаж герба СРСР на монументі “Батьківщина-мати” гальмують лише технічна та фінансова проблеми.

Про це в коментарі "УНН" повідомив голова Українського інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.

"Зараз єдина проблема, яка насправді стоїть на заваді усунення герба — це технічна проблема (яким чином зробити це — зрізанням чи накладанням чогось), і, очевидно, фінансова, тому що це потребує якихось додаткових ресурсів. Я сподіваюся, що ми вже дійдемо до практичних інженерних рішень і вже незабаром цей герб буде усунуто зі щита "Батьківщини-матері". Тим більше, що цей пам’ятник є однією з візитівок Києва, і дуже недобре, що ця візитівка помічена тоталітарною символікою", — зазначив В. В’ятрович.

При цьому він зауважив, що чинне законодавство України про охорону культурної спадщини не перешкоджає демонтажу герба.

"Згідно з законом "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні", цей пам’ятник не може бути демонтований. Разом із тим, пам’ятник містить елемент, який є чітко заборонений іншим законом... Навіть якщо він присвячений Другій світовій війні, він не може бути інструментом пропаганди, яка заборонена законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів". Суперечностей між цими законами немає"
, — пояснив голова Інституту Нацпам’яті.

Зі слів В.В’ятровича, законодавство про авторське право і суміжні права також не може бути підставою для відмови від демонтажу герба СРСР.

"Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів" не передбачає взагалі ніякої різниці щодо форм власності чи якогось авторства, які б стояли на заваді усунення символів тоталітарного режиму", — наголосив він.

Крім того, В.В’ятрович підкреслив, що внесення Мінкультом 16 грудня 2016 року монументу "Батьківщина-мати" до Держреєстру нерухомих пам’яток України теж не перешкоджає демонтажу радянської символіки. 

"Це жодним чином не заважає демонтувати радянський герб зі щита",
 — сказав він.

При цьому В.В’ятрович зазначив, що орієнтовну дату демонтажу назвати поки що не готовий. 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".