Меморіал українських героїв може розміститися на місці арки Дружби народів — В'ятрович

За словами голови Інституту національної пам’яті України Володимира В’ятровича, немає жодних рішень щодо місця для Меморіалу українських героїв, але ідея — є

Інститут Національної пам’яті запропонує розмістити Меморіал українських героїв на місці арки Дружби народів у Києві. Про це в ексклюзивному коментарі "УНН" 2 червня повідомив голова Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.

"... поки що немає жодних рішень щодо цього [місця розміщення Меморіалу українських героїв — ІП]. Наша ідея  це, власне, пагорб над Дніпром, на місці, де зараз є суперечлива веселка [арка Дружби народів — ІП], або ж ярмо, як її ще називають. Це було би оптимальним рішенням для створення і розміщення там національного пантеону", — зазначив посадовець.

Голова Інституту нацпам’яті при цьому зауважив, що створений спеціальний комітет щодо Меморіалу українських героїв досі не збирався.

"Був створений спеціальний комітет, який поки що не збирався. Готуючись до засідання цього комітету інститут Національної пам’яті підготував власне бачення. Суть у тому, що цей Меморіал українських героїв ми пропонуємо зробити власне українським національним пантеоном, тобто місцем, де би вшановували всіх тих людей, які найбільше прислужилися до того, щоб Україна відбулася як держава", — розповів В.В’ятрович.

За його словами, вшановувати будуть політичних діячів, діячів культури, мистецтва і науки, а також перепоховають частину відомих українців, чий прах покоїться за кордоном.

Також він повідомив, що інститут Нацпам’яті буде стояти на тому, щоб центральним елементом Меморіалу українських героїв була могила невідомого вояка сучасної війни.

"Ще одна наша пропозиція полягає в тому, що невід’ємним елементом цього меморіалу має бути пам’ятник, присвячений героям теперішньої війни. На нашу думку, важливо, щоб могила невідомого вояка сучасної війни стала центральним елементом пантеону. Це абсолютно не радянська традиція, це традиція, яка бере свій початок у Франції часів першої світової війни. Могила невідомих вояків є елементом культури у більшості західно-європейських та північно-американських країн", — додав В’ятрович.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка