Литовці організували флешмоб проти шельмування балтійських партизанів з боку РФ

Жителі Литви масово залишають на сторінці МЗС Російської Федерації у "Фейсбуці" коментарі під заявою, в якій партизанів балтійських країн названо злочинцями.

Про це інформує "Європейська правда".

Ініціатор флешмобу журналіст Андрюс Тапінас на своїй сторінці закликав литовців залишити під інформацією про нібито злочини балтійських партизанів - "лісових братів" - запис із хештегом #Кремльнашуисториюнеперепишешь.

"Якщо МЗС РФ на своїй офіційній сторінці може поливати нас брудом, ми на це можемо відповісти", - написав журналіст.

У неділю вранці на сторінці МЗС РФ було залишено більше 10 тисяч таких повідомлень під англомовною версією посту.  

Фото: Європейська правда

"Кремль, ти не сфальсифікуєш нашу історію, незважаючи на те, скільки тролів є на твоїй фабриці", "Брехня ніколи не здолає правду", "Ви не перепишете нашу історію, розкажіть росіянам правду про радянські убивства", - пишуть користувачі у коментарях.

Нагадаємо, нещодавно у НАТО презентували ролик про "лісових братів" країн Балтії, які чинили опір радянській окупації.

Після цього прес-секретар МЗС РФ Марія Захарова заявила, що за "лісовими братами" стояли західні спецслужби, а на сторінці МЗС РФ у "Фейсбуці" з’явився пост про "звірства" "лісових братів" у новорічні дні 1947 року. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.