УІНП просить провести розслідування з приводу комуністичної стели Горішніх Плавнів. ДОКУМЕНТ

Український інститут національної пам’яті скерував звернення до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України та Голови Національної поліції України з проханням провести розслідування протиправних дій міської влади Горішніх Плавнів щодо відновлення стели "КОМСОМОЛЬСЬК" на в’їзді до міста.

Про це йдеться в повідомленні на офіційному сайті Інтитуту.

 "З відкритих джерел інформації ("ТелеЭкспресс. Інформаційно-рекламний щотижневик ТОВ "Телерадіокомпанії "ГОК". — № 24 (1109). — 14.06.2017, а також: http://poltava.vlast.ua/v-gorishnih-plavnyah-vozvrashhayut-komsomolsk/) Інституту нещодавно стало відомо про рішення міської влади Горішніх Плавнів щодо виготовлення елементів (у вигляді літер С та М) для відновлення малої архітектурної форми (стели "КОМСОМОЛЬСЬК" на в’їзді до міста). Згідно цих повідомлень, на виготовлення згаданих елементів комунальному підприємству Горішньоплавнівської міської ради КП "СпецЕко" з місцевого бюджету виділено 8 000 (вісім тисяч) гривень", — вказано в листі.

 

З метою недопущення використання та пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у м. Горішні Плавні, 29 червня Інститут скерував лист міському голові Д. Г. Бикову про дотримання чинного законодавства та обов’язкового демонтажу зазначеної конструкції.

Водночас, з інформації, розміщеної в мережі Інтернет, Інституту стало відомо про те, що у м. Горішні Плавні 3 липня відновлено символіку комуністичного тоталітарного режиму у вигляді згаданої стели.

Відповідно до статті 436-1 Кримінального кодексу України поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

 

Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У зверненні до правоохоронних структур Український інститут національної пам’яті просить порушити кримінальне провадження за ст. 436-1 ККУ за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму та притягти винних осіб до відповідальності.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.