В Івано-Франківську знайшли імовірне поховання жертв НКВД. ФОТО

Поруч із міським озером в Івано-Франківську виявили масове поховання періоду 1940-х років

У могилі, за підрахунками науковців, лежать останки щонайменше 50 жертв, передають "Франківчани".

Поховання кілька днів тому виявили працівники "Прикарпаттяобленерго", які прокладали в землі кабель поруч із єврейським кладовищем на провулку Матросової в Івано-Франківську. За словами очевидців, робітники намагалися одразу закопати яму з останками, проте місцеві мешканці не дозволили їм цього зробити та зателефонували в поліцію.

Фото: Юрій Присяжнюк

"Ми їх зразу просили не копати, бо тут можуть бути поховання. Але голова садового товариства нам сказав, що це — приватизована територія і там нічого немає", — розповідає пані Галина, яка мешкає недалеко від виявленого поховання.

 Фото: Юрій Присяжнюк

Зараз розкопки тут проводять науковці комунального підприємтсва "Пам'ять". Із траншеї та куп ґрунту вони вже викопали близько двох мішків людських кісток та елементів одягу. Зокрема, науковці виявили фрагменти жіночого та дитячого взуття. 

 Фото: Юрій Присяжнюк

"Людські останки залягають шаром 30 сантиметрів, можливо — глибше, ми поки що не можемо сказати точно. Довжина ями складає, поки що, 5 метрів. Останки перебувають в анатомічній цілісності, але розташування тіл не має жодного порядку. Тобто, тіла опинилися в ямі без будь-якого упорядкування", — розповів журналісту "Франківчан" керівник комунального підприємства "Пам'ять" Василь Тимків.

 Фото: Юрій Присяжнюк

За словами Василя Тимківа, останки, найімовірніше, належать жертвам комуністичних репресій періоду після ІІ світової війни. Про це свідчать особливості могили, зокрема — її невелика глибина. НКВД використовував для поховання природні нерівності рельєфу — рови та заглиблення, не намагаючись викопати глибоку яму. Окрім того, за свідченням місцевих мешканців, у 40-х роках НКВД регулярно привозив до цього місця вантажівки з тілами людей.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.