Пам’ятник-меч учасникам АТО відкрили в Києві. ФОТО

15 серпня у Святошинському районі м. Києві відкрили пам’ятник учасникам Антитерористичної операції.

Про це повідомив представник ГО "Бюро з питань захисту екології та здоров'я" Роман Колючий на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Відкрили монумент, розташований на перехресті проспекту Леся Курбаса і вулиці академіка Корольова, о 10:00.

 Фото: ФБ Рома Колючий 

Він має вигляд меча, втромленого в мапу Росії, вигравірувану на постаменті.

"Пам’ятник виконано у вигляді меча, який символізує перемогу на ворогами України. Меч, який належить ангелу-охоронцю, який захаищає воїнів! Для Нас є честю передати цей пам’ятний знак воїнам АТО і народу України!", — написав Колючий.

Фото: ФБ Рома Колючий

Меценатами спорудження пам’ятника стали волонтери, які пожертвували біля 120 тис. грн.

З боку офіційної влади Російської Федерації пам'ятник викликав різко негативну реакцію. Член комітету Державної Думи з міжнародних зв'язків Сергій Железняк заявив у коментарі каналу "НТВ", що українські учасники АТО є не воїнами, а "шакалами", які проявляють силу, начебто, тільки по відношенню до беззбройних людей.

Вони "такі ж гнилі й підлі, як їх зрадники кумири Бандера й Шухевич", яким "нинішній памятник до пари", — сказав російський депутат.

Як повідомлялося, до Дня захисника України 14 жовтня в Вінниці відкриють перший в Україні пам'ятник Голові Директорії УНР та Головному отаману військ УНР Симону Петлюрі в повний зріст.

10 серпня в м. Шумську на Тернопільщині активісти націоналістичних організацій демонтували пам'ятник радянському піонерові.



Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.