Спецпроект

Президент України закликав членів ООН визнати Голодомор геноцидом

Президент України Петро Порошенко закликав країни-члени Організації Об'єднаних Націй визнати Голодомор 1932-1933 років актом геноциду.

"ООН завжди відігравала провідну роль в забезпеченні того, щоб злочини минулого ніколи не могли повторитися… Я закликаю всі держави-члени ООН ухвалити власне історичне рішення про визнання Голодомору актом геноциду", – сказав Порошенко на дебатах 72-ї сесії Генасамблеї ООН, передає "Радіо "Свобода".

Президент зазначав, що 72-га сесія Генасамблеї ООН збігається з 85-ми роковинами "одного з найбільш смертоносних злочинів" ХХ століття – Голодомору.

"Це був штучний голод в Україні в 1932-1933 роках, організований тоталітарним режимом Сталіна, який призвів до загибелі від 7 до 10 мільйонів українців", – сказав Порошенко.

Нагадаємо, в листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Насьогодні Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу. Ще в низці країн це зробили органи влади деяких їхніх територіальних одиниць.

Відповідно до висновків спільного дослідження Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України та американських науковців, протягом 1932-1934 років від організованого радянською владою голоду померло 3,9 мільйона громадян УСРР.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".